Спецпроект

Табачник: "Про галичан я говорив не як міністр, а як людина"

Нинішній міністр освіти відмовився вибачитися перед мешканцями Західної України за власні слова про "вбивць, зрадників і посібників гітлерівських катів".

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер" відмовився вибачитися перед мешканцями Галичини за свої слова в одній з публікацій про відмінність галичан від решти українців, повідомляє "Ліга" .

Журналісти нагадали Дмитру Табачнику, його слова про те, що галичани не мають нічого спільного з іншим народом України і запитали, чи він не вибачиться, на що Табачник відповів:

"Ні. Тому що я вважаю, що кожна людина має право відставати свої думки і позиції. І коли ми говоримо про відмінності лінгвістичних, про різні ментальних поглядах, тоді нам потрібно змусити вибачиться Івана Франка, який писав ще більш різко, Івана Нечуй-Левицького, Павла Скоропадського та багатьох інших ".

За словами нинішнього міністра освіти, людина, яка займає службову позицію, повинен чітко дотримуватися законодавства, Конституції та нормативних актів. "А право на свої погляди повинен мати кожна людина", - заявив він.

Нагадаємо, у вересні минулого року Д. Табачник оприлюднив у пресі свою статтю "Від Ріббентропа до Майдану", в якій написав, що "галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України".

"Наші союзники і навіть брати - їхні вороги, а їхні герої (Бандера, Шухевич) для нас - вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - зокрема, зазначав у своїй статті Д. Табачник.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.