Табачник напише книгу про дружбу України і Польщі

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник і польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі готують спільну книгу про польсько- українську історію.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Є дуже цікавий проект. Видатний польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився... написати спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" , - заявив Табачник.

За його словами, книга буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів.

За словами директора видавництва, книга буде побудована на тому, що Табачник і Зануссі дадуть відповіді на запитання видавця , що стосуються історії України та Польщі.

Як відомо, весною 2012 року режисер Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Табачник"

Інші матеріали за темою "Польща"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.