Зануссі каже, що не писатиме історію України з Табачником

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі заперечує, що пише книгу з міністром освіти й науки України Дмитром Табачником.

Про це він написав у листі до української письменниці Оксани Забужко, текст якого вона оприлюднила у своєму Facebook.

"З’явилося повідомлення, що разом з паном Табачником я пишу книгу про польсько-українські взаємини. Це непорозуміння", - заявляє Зануссі.

"Я погодився для того ж видавництва написати окрему книгу на ту тему", - запевняє він.

Раніше Дмитро Табачник заявив, що видатний кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився написати "спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" – і вона буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів, повідомила агенція "Інтерфакс-Україна".

Навесні минулого року Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.