Спецпроект

НІХТО З НАУКОВЦІВ НЕ СХВАЛИВ ПРОЕКТ ЗАКОНУ "ПРО МОВУ"

"Втім, регіонали вже дали зрозуміти, що думка НаУКМА та українських мовознавців їх цікавить мало. Відомо, мовляв, що в усіх цих установах давно звиті бандерівські гнізда".

Щойно законопроект про мови авторства Єфремова-Симоненка-Гриневецького (депутати від ПР, КПУ і Блоку Литвина) з'явився у Верховній Раді у вигляді законопроекту про мови, спікер парламенту Володимир Литвин запропонував президентові Національної академії наук України (НАНУ) Борису Патону, щоб його спершу вивчили науковці.

"Оперативніше всього і цілком прогнозовано відгукнулися Києво-Могилянська академія та Інститут української мови НАНУ, пише "Дзеркало тижня".
- Втім, регіонали вже дали зрозуміти, що думка НаУКМА та українських мовознавців їх цікавить мало. Відомо, мовляв, що в усіх цих установах давно звиті бандерівські гнізда".

Тим цінніший експертний висновок Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАНУ. По-перше, ця установа ніколи не мало репутації політично чи ідеологічно заангажованої. По-друге, керівництво Інституту імені Кураса чи не кожен день навідується на Банкову.

Вчені твір Єфремова-Симоненка-Гриневецького рознесли в пух і прах, попутно розбивши і Яворівського з Мовчаном.

Однак уваги останнім приділили не багато: "Проекти Мінкульттуризму і депутатів Мовчана і Яворівського слід визнати неадекватними. Вони спрямовані на утвердження і поширення державної української мови, але по суті ігнорують всі інші мовні проблеми".

А от головним недоліком законопроекту Єфремова-Симоненка-Гриневицького, на думку експертів з Інституту імені Кураса, є "суперечність між декларованою спрямованістю на захист прав громадян і реальним змістом законопроекту, який стверджує права однієї мовної групи за рахунок іншої".

Помилковим виявилося розуміння авторами закону Європейської хартії регіональних мов. Проект "застосовує до української проблеми міжнародний інструмент, призначений для зовсім інших цілей, тобто для захисту мов, які за ступенем поширення не можна порівнювати з російською мовою в Україні..."

Головним механізмом надання російській мові переваги над українським, на думку науковців, є "відмова від регулювання вживання мови в недержавній сфері, що означає згоду держави на вільну конкуренцію мов, в якій, враховуючи кращі стартові умови, неминуче буде перемагати російська...

У порядку компромісу експерти пропонують зменшити частку мовлення українською з нинішніх 75 до 65%, але застосувати її не тільки до цілодобового мовлення, але й окремо до прайм-тайму.

Загальний же компроміс наукові співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень пропонують шукати в наданні російській мові статусу "вище нинішнього, але нижче державної".

Надання російській мові якогось "адекватного його місцем статусу" стало б важливим для багатьох його носіїв і в психологічному плані - як гарантія збереження можливостей його вживання в майбутньому, і в символічному - як визнання легітимності самої мови та її носіїв.

"Російську мову треба дозволити вживати тим, хто цього хоче, але в жодном випадку не можна примушувати до цього тих, хто хотів би використовувати тільки українську", - пропонують учені.

На думку експертів, законопроект Єфремова, Симоненко і Гриневецького прагне"не тільки забезпечити право частини громадян використовувати російську мову, а й зберегти успадковану з радянських часів практику активного або принаймні пасивного вживання цієї мови майже всіма громадянами...

...Законопроект не містить жодних механізмів подолання характерної для українського суспільства асиметрії двомовності - тобто збільшення кількості російськомовних громадян з активним знанням державної мови.

Інакше кажучи, замість захисту мовних прав громадян тут є намір увічнити наслідки радянської політики русифікації".

"В НАНУ навряд чи знайдеться якась інша установа, яка дасть позитивну оцінку творінню Єфремова і Ко, - пише "Дзеркало тижня". - За схвальними словами автори проекту можуть звернутися хіба що до київського філіалу Інституту країн СНД".


Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"