Спецпроект

НІХТО З НАУКОВЦІВ НЕ СХВАЛИВ ПРОЕКТ ЗАКОНУ "ПРО МОВУ"

"Втім, регіонали вже дали зрозуміти, що думка НаУКМА та українських мовознавців їх цікавить мало. Відомо, мовляв, що в усіх цих установах давно звиті бандерівські гнізда".

Щойно законопроект про мови авторства Єфремова-Симоненка-Гриневецького (депутати від ПР, КПУ і Блоку Литвина) з'явився у Верховній Раді у вигляді законопроекту про мови, спікер парламенту Володимир Литвин запропонував президентові Національної академії наук України (НАНУ) Борису Патону, щоб його спершу вивчили науковці.

"Оперативніше всього і цілком прогнозовано відгукнулися Києво-Могилянська академія та Інститут української мови НАНУ, пише "Дзеркало тижня".
- Втім, регіонали вже дали зрозуміти, що думка НаУКМА та українських мовознавців їх цікавить мало. Відомо, мовляв, що в усіх цих установах давно звиті бандерівські гнізда".

Тим цінніший експертний висновок Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАНУ. По-перше, ця установа ніколи не мало репутації політично чи ідеологічно заангажованої. По-друге, керівництво Інституту імені Кураса чи не кожен день навідується на Банкову.

Вчені твір Єфремова-Симоненка-Гриневецького рознесли в пух і прах, попутно розбивши і Яворівського з Мовчаном.

Однак уваги останнім приділили не багато: "Проекти Мінкульттуризму і депутатів Мовчана і Яворівського слід визнати неадекватними. Вони спрямовані на утвердження і поширення державної української мови, але по суті ігнорують всі інші мовні проблеми".

А от головним недоліком законопроекту Єфремова-Симоненка-Гриневицького, на думку експертів з Інституту імені Кураса, є "суперечність між декларованою спрямованістю на захист прав громадян і реальним змістом законопроекту, який стверджує права однієї мовної групи за рахунок іншої".

Помилковим виявилося розуміння авторами закону Європейської хартії регіональних мов. Проект "застосовує до української проблеми міжнародний інструмент, призначений для зовсім інших цілей, тобто для захисту мов, які за ступенем поширення не можна порівнювати з російською мовою в Україні..."

Головним механізмом надання російській мові переваги над українським, на думку науковців, є "відмова від регулювання вживання мови в недержавній сфері, що означає згоду держави на вільну конкуренцію мов, в якій, враховуючи кращі стартові умови, неминуче буде перемагати російська...

У порядку компромісу експерти пропонують зменшити частку мовлення українською з нинішніх 75 до 65%, але застосувати її не тільки до цілодобового мовлення, але й окремо до прайм-тайму.

Загальний же компроміс наукові співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень пропонують шукати в наданні російській мові статусу "вище нинішнього, але нижче державної".

Надання російській мові якогось "адекватного його місцем статусу" стало б важливим для багатьох його носіїв і в психологічному плані - як гарантія збереження можливостей його вживання в майбутньому, і в символічному - як визнання легітимності самої мови та її носіїв.

"Російську мову треба дозволити вживати тим, хто цього хоче, але в жодном випадку не можна примушувати до цього тих, хто хотів би використовувати тільки українську", - пропонують учені.

На думку експертів, законопроект Єфремова, Симоненко і Гриневецького прагне"не тільки забезпечити право частини громадян використовувати російську мову, а й зберегти успадковану з радянських часів практику активного або принаймні пасивного вживання цієї мови майже всіма громадянами...

...Законопроект не містить жодних механізмів подолання характерної для українського суспільства асиметрії двомовності - тобто збільшення кількості російськомовних громадян з активним знанням державної мови.

Інакше кажучи, замість захисту мовних прав громадян тут є намір увічнити наслідки радянської політики русифікації".

"В НАНУ навряд чи знайдеться якась інша установа, яка дасть позитивну оцінку творінню Єфремова і Ко, - пише "Дзеркало тижня". - За схвальними словами автори проекту можуть звернутися хіба що до київського філіалу Інституту країн СНД".


Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.