Спецпроект

Бельгійські дипломати везуть в Україну три книги про історичні зв'язки Києва і Брюсселя

До більшовиків Бельгія була найбільшим інвестором в Україну. Після більшовиків бельгійців цікавлять в Україні переважно питання безпеки і захисту.

Торвгова місія Бельгії привезе в Україну три книги про давні історичні зв'язки двох країн.

"Ми маємо намір презентувати ряд книг, щоб підкреслити історичність наших відносин", - повідомив представник Міністерства закордонних справ Бельгії Патрік Дебук в інтерв'ю українським журналістам у Брюсселі, повідомляє Інтерфакс.

За словами П. Дебука, перша книга ілюструє той факт, що "Бельгія до більшовиків була в Україні найбільшим інвестором".

"Друга - про архітектуру арт-нуво і його вплив на стиль в Україну, і третя - про бельгійських солдатів, які під час Першої світової війни по дорозі додому перетнули всю Україну. Вони будуть презентовані у дипломатичний академії в Києві під час місії ", - сказав дипломат.

Як інший приклад сучасної співпраці, представник бельгійського МЗС назвав симпозіум, проведений Бельгією навесні нинішнього року в Києві на тему біометричних паспортів, а також семінар, присвячений боротьбі з корупцією.

"Зараз дорожня карта переглядається, і ми розраховуємо підписати нову початку 2011 року", - сказав П. Дебук.

Бельгія готує дві пропозиції для двосторонньої угоди. По-перше, це співпраця між федеральною поліцією Бельгії та українською міліцією, угоду про яку планується підписати в перші тижні 2011 року.

По-друге, це угода про захист секретної інформації між СБУ та бельгійською спецслужбою (також у 2011 році).

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.