Спецпроект

В Помпеях завалився тренувальний центр гладіаторів

Музейний комплекс у Помпеях працює у звичайному режимі, але міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки - усім їм по 2 з гаком тисячі років.

У древніх Помпеях - римському місті, на початку першого століття нашої ери засипаному попелом вулкану Везувій - завалилася одна з історичних пам'яток, повідомляє Sciencestage.com.

Вантажу століть не витримав так званий "будинок гладіаторів". Вважається, що це споруда використовувалася для тренувань бійців, які виступали перед публікою.

Стіни будинку були прикрашені фресками, і тепер від них нічого не залишилося. За попередніми даними, причиною обвалення стали сильні дощі, які підмили будівлю. Експерти ж стверджують, що вода тут ні при чому - вся справа в недостатньому догляді за археологічними пам'ятками.

Будинок гладіаторів розташовувався в тій зоні Помпей, де досі працюють археологи, і туристів у нього не пускали. Стіни будинку провалилися рано вранці, коли вчених поряд ще не було, так що жертв вдалося уникнути.

Музейний комплекс у Помпеях продовжує працювати в звичайному режимі.

Тим часом міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки в цьому 2000-річному кварталі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.