Спецпроект

В Помпеях завалився тренувальний центр гладіаторів

Музейний комплекс у Помпеях працює у звичайному режимі, але міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки - усім їм по 2 з гаком тисячі років.

У древніх Помпеях - римському місті, на початку першого століття нашої ери засипаному попелом вулкану Везувій - завалилася одна з історичних пам'яток, повідомляє Sciencestage.com.

Вантажу століть не витримав так званий "будинок гладіаторів". Вважається, що це споруда використовувалася для тренувань бійців, які виступали перед публікою.

Стіни будинку були прикрашені фресками, і тепер від них нічого не залишилося. За попередніми даними, причиною обвалення стали сильні дощі, які підмили будівлю. Експерти ж стверджують, що вода тут ні при чому - вся справа в недостатньому догляді за археологічними пам'ятками.

Будинок гладіаторів розташовувався в тій зоні Помпей, де досі працюють археологи, і туристів у нього не пускали. Стіни будинку провалилися рано вранці, коли вчених поряд ще не було, так що жертв вдалося уникнути.

Музейний комплекс у Помпеях продовжує працювати в звичайному режимі.

Тим часом міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки в цьому 2000-річному кварталі.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.