Спецпроект

З дна Дніпра підняли бойовий човен запорізьких козаків XVIII сторіччя

Корабель зберігся майже на 80% - завдяки тому, що протягом майже трьох століть був укритий піском і мулом. "Запорізький дуб піднято в Україні вперше, і про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

Гідроархеологи запорізького національного заповідника "Хортиця" у середу підняли з дна Дніпра стародавнє бойове козацьке судно - "запорізький дуб", що пролежало в акваторії заповідника майже три століття.

Як повідомив в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" директор ДП "Південьгідроархеологія" Валерій Нефьодов, 18-метрове козацьке судно типу "дуб" - ветеран російсько-турецької війни 1735-1739 років.

Запорізькі судна на той час були основною силою, яка протистояла турецьким галерам на Чорному морі, повідомляє українська Вікіпедія. Під час цієї ж війни було взято Очаків.

"Стародавній човен виявлено в акваторії острова Хортиця ще в 1999 році. Однак через нестачу коштів підняти його не вдавалося. За цей час унікальна археологічна знахідка, яка зберігалася на 6-метровій глибині в акваторії пляжної зони Хортиці, почала руйнуватися і потребувала термінового підйомі з дна і консервації", - розповів Нефьодов.

Стародавній бойовий корабель зберігся майже на 80% завдяки тому, що протягом майже трьох століть на дні Дніпра був укритий піском і мулом.

В. Нефьодов повідомив, що судно "запорізький дуб" піднято в Україні вперше, і "про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

"Дуб, побудований у XVIII-му столітті, виконаний у кращих традиціях суднобудування запорізьких козаків. Хоча майже весь його корпус зроблений із дуба, човен легкий і маневрений, і вважається прообразом суден сучасної морської піхоти. Завдяки "дубам" козаки успішно воювали з армією Османської імперії в Чорному морі", - розповів він.

Гідроархеолог повідомив, що після консервації козацький корабель надійде до музею стародавнього судноплавства на Хортиці, де вже зберігається кілька старовинних козацьких суден, знайдених за останні 10 років в акваторії давньої козацької верфі на цьому острові.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.