Спецпроект

З дна Дніпра підняли бойовий човен запорізьких козаків XVIII сторіччя

Корабель зберігся майже на 80% - завдяки тому, що протягом майже трьох століть був укритий піском і мулом. "Запорізький дуб піднято в Україні вперше, і про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

Гідроархеологи запорізького національного заповідника "Хортиця" у середу підняли з дна Дніпра стародавнє бойове козацьке судно - "запорізький дуб", що пролежало в акваторії заповідника майже три століття.

Як повідомив в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" директор ДП "Південьгідроархеологія" Валерій Нефьодов, 18-метрове козацьке судно типу "дуб" - ветеран російсько-турецької війни 1735-1739 років.

Запорізькі судна на той час були основною силою, яка протистояла турецьким галерам на Чорному морі, повідомляє українська Вікіпедія. Під час цієї ж війни було взято Очаків.

"Стародавній човен виявлено в акваторії острова Хортиця ще в 1999 році. Однак через нестачу коштів підняти його не вдавалося. За цей час унікальна археологічна знахідка, яка зберігалася на 6-метровій глибині в акваторії пляжної зони Хортиці, почала руйнуватися і потребувала термінового підйомі з дна і консервації", - розповів Нефьодов.

Стародавній бойовий корабель зберігся майже на 80% завдяки тому, що протягом майже трьох століть на дні Дніпра був укритий піском і мулом.

В. Нефьодов повідомив, що судно "запорізький дуб" піднято в Україні вперше, і "про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

"Дуб, побудований у XVIII-му столітті, виконаний у кращих традиціях суднобудування запорізьких козаків. Хоча майже весь його корпус зроблений із дуба, човен легкий і маневрений, і вважається прообразом суден сучасної морської піхоти. Завдяки "дубам" козаки успішно воювали з армією Османської імперії в Чорному морі", - розповів він.

Гідроархеолог повідомив, що після консервації козацький корабель надійде до музею стародавнього судноплавства на Хортиці, де вже зберігається кілька старовинних козацьких суден, знайдених за останні 10 років в акваторії давньої козацької верфі на цьому острові.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.