Спецпроект

Голодомор - геноцид. Світовий конгрес Українців збирає підписи до Януковича

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу

Світовий конгрес українців закликає всіх українців взяти активну участь у міжнародній акції “Свічка моління”.

Текст відповідного звернення розміщений на офіційному сайті Світового конгресу українців, повідомляє УНІАН.

"В День пам’яті жертв Голодомору - 27 листопада - завершується Міжнародна акція "Свічка моління", яку Світовий конгрес українців розпочав під гаслом "Не дамо згасити свічку пам’яті", щоб вшанувати пам`ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-1933 років та привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки нашого народу", - йдеться у зверненні.

Напередодні відзначення цієї сумної дати в Україні і в державах проживання української діаспори відбудуться різні громадські заходи – пройдуть тематичні академії, будуть показані фільми, проведені виставки на тему Голодомору тощо.

У цей час у публічних місцях будуть розміщені плакати з написом “Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу” чи інші знаки, що символізують цю трагічну сторінку історії українського народу, а на будівлях державних і українських установ та на власних будинках українців будуть вивішені траурні прапори.

27 листопада, в день пам’яті жертв Голодомору, у всьому світі в українських церквах та громадах пройдуть скорботні панахиди й поминальні заходи.

У цей день у Києві, о 14.30 стартує акція "Голодомор 1932–1933 - це геноцид. Пам’ятаємо", в рамках якої люди, взявшись за руки, утворять живий ланцюг пам’яті до Національного меморіалу Голодомору.

А о 16.00 біля Національного меморіалу Голодомору та у всій Україні, перед початком громадських пам`ятних акцій, будуть запалені свічки.

Свічки як знак пам`яті про знищених і ненароджених внаслідок геноциду українців, будуть також запалені під час відповідних заходів українцями діаспори. Окрім того, від 19.32 до 19.33 (що символічно нагадує роки Голодомору) за місцевим часом в країнах проживання діаспори відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу та забезпечити дотримання Закону "Про Голодомор 1932-33 років в Україні", який стверджує факт геноциду.

Підписати електронний лист можна за зазначеною тут адресою.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.