Спецпроект

Новий генпрокурор про історичні справи: ексгумація Чорновола і суд над Пукачем

А ще генеральний прокурор Віктор Пшонка заявив, що треба повторно узяти кров у Ющенка для аналізу у справі отруєння 2004 року.

 У слідства виникли серйозні питання в частині об'єктивності аналізів у справі отруєння Віктора Ющенка.

Про це заявив новий Генпрокурор Віктор Пшонка в інтерв'ю телеканалу "Інтер".

"Необхідно взяти у Віктора Андрійовича знову кров для проведення повторного аналізу, більш ретельного. Тричі запрошувався Віктор Андрійович, для того, щоб здати кров, але він не з'явився. Будемо працювати в цьому напрямку", - цитує його ЛІГАБізнесІнформ.

Також Генпрокурор прокоментував хід розслідування інших резонансних справ. "По В'ячеславу Чорноволу: ось буквально днями слідчі отримали добро від Тараса Чорновола на проведення ексгумації", - повідомив Пшонка.

За його словами, буде комплексна судово-медична експертиза, "під час якої ми відповімо на всі питання, і буде прийматися кінцевий результат, процесуальне рішення".

"У справі Гонгадзе, не пізніше 7 грудня повинні бути пред'явлені всі матеріали, закінчення слідства, цю кримінальну справу ми повинні направити в суд", - оголосив Генпрокурор.

"Якщо до суду направлено не буде, то необхідно змінити запобіжний захід, утримання під вартою Пукачу. Думаю, що слідство цього не допустить, і найближчим часом матеріали будуть пред'явлені, а надалі спрямовані до суду. Чекати залишилося небагато", - підкреслив Пшонка .

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.