Полякам легше домовитися про історію з Януковичем, ніж Ющенком

Президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що польській владі часто буває легше домовитися з "українцями, які походять зі Східної України, ніж з Західної".

Про це президент заявив, підмсумовуючи візит до Києва і відкриття польської частини меморіалу "Биківнянські могили", повідомляє Польське Радіо.

"Після багатьох років вдалося збудувати цей пам’ятник, дякуючи доброзичливості української влади, - зазначив Коморовський. - Це цвинтар і польський, і український, адже там спочивають близько 3,5 тисяч громадян Речі Посполитої і близько 100 тисяч громадян СРСР.

При цьому голова держави назвав польську частину пам'ятника "цвинтарем польських військовополонених, вбитих радянською владою".

"...з’явився і український некрополь, - додав президент. - А це значить, що польська пам’ять спонукає у випадку Катині – росіян, у випадку Харкова та Биківні – українців, повертатися до пам’яті про злочини сталінізму".

За словами Коморовського, Варшава не могла домовитися щодо будівництва цвинтаря в часи Ющенка й Тимошенко, натомість президент Янукович пішов назустріч полякам.

"Зі згодою української сторони на будівництво цвинтаря у Биківні ми мали проблеми в ті часи, коли країною керували лідери "помаранчевої революції", яку ми підтримували, - зазначив Коморовський. - І це є польська драма: у багатьох спірних питаннях польсько-українських відносин легше порозумітися з українцями, які походять зі Східної України, ніж з Західної, де досі є негативні емоції щодо польсько-українського минулого".

Польський президент додав, що сьогодні "створюються політичні партії, котрі дистансуються від історичного поділу країни на Схід і Захід, на Галичину та землі, що були у складі Російської імперії". "Я маю на увазі партію відомого боксера, пана Віталія Кличко "УДАР", - уточнив Коморовський.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті уже в часи президентства Януковича (серпень 2011 року) просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих у Биківні польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.