Петро Ющенко через плагіат позбувся ступеня доктора наук

Атестаційна колегія Міносвіти і науки скасувала рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук трьом особам.

Причиною такого рішення стали плагіат та низький рівень дисертаційних досліджень, повідомляє МОН.

 

"Дуже важливо, коли професійна спільнота не мовчить, а називає порушення порушенням, плагіат – плагіатом, імітацію науки – імітацією. Лише тоді, коли самі науковці стоять на стороні високих наукових стандартів, ми маємо можливість прийняти остаточне рішення.

Тому ми дуже вдячні усім, хто не мовчить та не мириться з імітацією у своїй науковій дисципліні", – зазначив заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Як зазначається, скасовано рішення спецради "про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу (спеціальність "Історія України" 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій, зокрема не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему, наявність текстових запозичень і некоректних посилань".

Уточнюється, що тема дисертації Ющенка – "Києворуська спадщина в історичній пам'яті українського суспільства (XII – початок XXI ст.)".

Окрім того, скасовано рішення про присудження ступеня кандидата наук Тетяні Донник (спеціальність "Патологічна фізіологія" 14.03.04) через невідповідність паспорта наукової спеціальності та Інні Дерев'янко ("Загальна педагогіка та історія педагогіки" 13.00.01) через фальсифікацію джерельної бази, ознаки прихованого запозичення праць інших науковців та те, що дисертація не є науковим дослідженням.

Водночас, зазначили в МОН, ухвалено рішення присудити 306 наукових ступенів доктора наук, 1079 – кандидата наук, 17 – доктора філософії. Атестаційна колегія також надала 194 вчених звання професора, 568 – доцента, 38 – старшого дослідника.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.