Спецпроект

Новий генпрокурор про історичні справи: ексгумація Чорновола і суд над Пукачем

А ще генеральний прокурор Віктор Пшонка заявив, що треба повторно узяти кров у Ющенка для аналізу у справі отруєння 2004 року.

 У слідства виникли серйозні питання в частині об'єктивності аналізів у справі отруєння Віктора Ющенка.

Про це заявив новий Генпрокурор Віктор Пшонка в інтерв'ю телеканалу "Інтер".

"Необхідно взяти у Віктора Андрійовича знову кров для проведення повторного аналізу, більш ретельного. Тричі запрошувався Віктор Андрійович, для того, щоб здати кров, але він не з'явився. Будемо працювати в цьому напрямку", - цитує його ЛІГАБізнесІнформ.

Також Генпрокурор прокоментував хід розслідування інших резонансних справ. "По В'ячеславу Чорноволу: ось буквально днями слідчі отримали добро від Тараса Чорновола на проведення ексгумації", - повідомив Пшонка.

За його словами, буде комплексна судово-медична експертиза, "під час якої ми відповімо на всі питання, і буде прийматися кінцевий результат, процесуальне рішення".

"У справі Гонгадзе, не пізніше 7 грудня повинні бути пред'явлені всі матеріали, закінчення слідства, цю кримінальну справу ми повинні направити в суд", - оголосив Генпрокурор.

"Якщо до суду направлено не буде, то необхідно змінити запобіжний захід, утримання під вартою Пукачу. Думаю, що слідство цього не допустить, і найближчим часом матеріали будуть пред'явлені, а надалі спрямовані до суду. Чекати залишилося небагато", - підкреслив Пшонка .

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.