Спецпроект

СЬОГОДНІ О 16:00 - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РАДІО-ДИКТАНТ

В День української писемності Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності. Торік взяло участь 12 тисяч людей.

Сьогодні православна церква вшановує день Нестора-літописця. На державному рівні це святкується як День української мови і писемності.

З цієї нагоди Національна радіокомпанія України о 16.00 проведе Всеукраїнський диктант національної єдності.

Взяти участь у диктанті може кожен охочий, головне тільки відправити свою роботу сьогодні ж поштою (адресу продиктують). В іншому випадку роботу не приймуть.

"Ми перевіримо всі роботи і людям, які напишуть диктант без помилок, або вони будуть незначними, розішлемо заохочувальні призи", - розповів ТСН перший заступник директора Національної радіокомпанії України Анатолій Табаченко.  

За його словами, серед призів - радіоприймачі, які можуть ловити українське радіо (воно транслюється на середніх та ультракоротких хвилях), диски із записами голосів Сосюри, Рильського, Малишка, Симоненка та інших класиків української літератури, книги від Ліги українських меценатів

Диктант буде читати викладач української мови, автор підручників Олександр Авраменко. Перевіряти роботи, як повідомляється, будуть працівники радіо.

"Текст буде використаний сучасний, і кожен зможе потім звірити свою роботу з оригіналом. Диктант ми проводимо вже 10 років - у перших брало участь кілька тисяч чоловік, а в минулому році цифра сягала вже 12 тисяч! Я і сам кілька разів пробував писати диктант - кожного разу робив кілька помилок… Тих, хто не робить жодної помилки - буквально одиниці", - говорить Табаченко.

В Нацрадіокомпанії також зазначають, що розсилати назад роботи з перевіреними помилками не будуть – це дуже дорого.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.