У Празі вшанували пам'ять Василя Макуха

Акція пам'яті Василя Макуха, який спалив себе на знак протесту проти русифікації та вторгнення у Чехословаччину, відбулася в Празі 5 листопада

Про це повідомило посольство України в Чехії.

 

Захід був присвячений 51-й річниці самоспалення українця. Його провели на празькому мосту, що носить ім'я Василя Макуха. Організатором виступило українське посольство в співпраці з міською радою району Прага 10.

Почалася акція з покладання вінків до портрету Макуха на мосту.

З промовами про вчинок Василя Макуха та інших "смолоскипів свободи" з різних країн колишнього радянського блоку виступили сенаторка Рената Хмелова, посол Євген Перебийніс та історик з Інституту досліджень тоталітарних режимів Давід Свобода.

Пані сенаторка в своєму виступі наголосила на необхідності невпинно плекати демократичні цінності та пильнувати за дотриманням свобод усіх громадян в сучасних суспільствах, щоб більше нікому не доводилося повторювати вчинок Василя Макуха.

Рената Хмелова висловила своє занепокоєння над активізацією спроб Росії відновити свій контроль не лише в Україні, а й в Чехії, а також наголосила на важливості не забувати про підтримку України в її боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність.

 

Посол Євген Перебийніс подякував усім присутнім за вшанування пам'яті Василя Макуха, а міській раді міста Прага за пойменування мосту іменем українського борця за свободу. 

Участь у акції також взяли школярі чеської гімназії, що розташована поряд з мостом Василя Макуха, представники української діаспори, дипломати Посольства та небайдужі чеські громадяни.

Міст Василя Макуха у Празі було урочисто відкрито рік тому, до 50-ої річниці з дня акту самоспалення Василя Макуха.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..