В'ятровича проводжали квітами та оплесками

Акція, на якій люди дякували вже колишньому голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, відбулася у Києві 18 вересня ввечері

До будівлі УІНП на вулиці Липській прийшли близько 150 людей. В'ятровичу аплодували, дякували та подарували букет квітів.

Екс-очільник Інституту поспілкувався зі ЗМІ та однодумцями.

 
історична правда

За словами В'ятровича, він продовжить займаися своєю справою - просто в іншому форматі.

"Я нікуди не зникаю і всім тим, хто сьогодні святкує "кінець Українського інституту національної пам'яті", відповім словами Арії Старк: not today", - додав він.

Колишній посадовець наголосив, що сподівається на продовження того ж курсу в роботі УІНП вже за нового керівництва, і підкреслив: прем'єр-міністр Олексій Гончарук запевнив його у цьому ж.

На питання журналістів щодо можливого зв'язку свого звільнення та нещодавньої зустрічі президентів України та Польщі В'ятрович відповів, що такого зв'язку не бачить - принаймні в публічній площині на це нічого не вказувало.

Нагадаємо, що 18 вересня стало відомо, що Кабінет міністрів звільнив очільника Українського інституту національної пам'яті. На цій посаді Володимир В'ятрович перебував із 2014 року. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук публічно подякував йому за роботу.

Довідка. Арія Старк - персонаж серії фентезійних романів "Пісня Льоду й Полум'я" та серіалу "Гра престолів".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".