У білоруських Куропатах пройшла "Ніч розстріляних поетів". ФОТО

Увечері 29 жовтня на території білоруського меморіалу Куропати, де в 1930-ті роки відбувалися масові розстріли, відбулася третя щорічна акція пам'яті «Ніч розстріляних поетів».

Про це повідомляє білоруська служба радіо "Свобода".

 

Акцію було присвячено річниці "Чорної ночі" з 29 на 30 жовтня 1937 року, співробітники НКВС розстріляли понад 100 представників білоруського інтелігенції, зокрема 22 літераторів.

 

Активісти, літератори, музиканти, громадські діячі в Куропатах зачитували імена репресованих поетів, письменників та інших представників інтелігенції, влаштовували короткі виступи і зачитували вірші розстріляних поетів, священики читали молитви.

У заході брали участь кілька сотень людей.

 

Крім того, біля будівлі КДБ Білорусі в Мінську відбулася акція "Ланцюг пам'яті".

 

Довідка. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.