Спецпроект

Британські студенти напали на статую Черчілля і символічну могилу бійців Першої світової

Під час учорашніх протестів британських студентів проти підвищення плати за навчання постраждали історичні монументи в центрі Лондону.


Масові маніфестації на Парламентській площі переросли у сутички. Влада підготувалася до подібного сценарію: на площу було стягнуто сотні поліцейських в захисній екіпіровці. Були на місці подій і десятки кінних поліцейських, повідомляє Кореспондент.

Вогнепальної зброї у поліцейських не було, але прорвати кордони маніфестантам не вдалося - і тоді вони стали бити шибки у вікнах нижніх поверхів міністерства фінансів і Верховного суду Сполученого Королівства. При цьому на Парламентській площі демонстранти розвели величезне вогнище, головним паливом для якого стали лавки.

Дісталося не тільки будівлям, але і пам'ятникам. Пікетники мочилися на постамент пам'ятника Вінстону Черчіллю, що стоїть на площі, а саму статую облили фарбою і вкрили графіті, здебільшого нецензурними.

Інші намагалися здерти прапори з розташованого по сусідству Кенотафа, що увічнює пам'ять британців і громадян країн Співдружності, загиблих у Першій світовій та інших збройних конфліктах.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.