Спецпроект

На Оболоні з'явиться вулиця Романа Шухевича

У Києві перейменують майже 200 вулиць. Крім того, планується змінити назву 34-х вулиць з "ідеологічних" міркувань. А Попову не дали перейменувати Фізкультури на Самаранча.

Про плановані перейменування повідомив голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригінець.

Зокрема, Бригінець обіцяє, що в місті більше не буде вулиць Артема, Мельникова, Урицького, Воровського.

Вулицю Мате Залки в Оболонському районі перейменують на Романа Шухевича, площу Фрунзе - на Петропавлівську площу, проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності. А ось вулиця Павлика Морозова залишиться.

Майно, виявлене у Романа Шухевича після його смерті, можна побачити у розділі "Артефакти"

Всі пропозиції про перейменування київських вулиць, схвалені профільною комісією КМДА, будуть скеровані на термінове повторний розгляд до Київради.

Рішення про перейменування цих 34 вулиць були прийняті комісією, але так і не проголосовані Київрадою через невідповідне оформлення документів, або ж не підписані мером, повідомив член комісії з перейменування вулиць, депутат міськради від БЮТ Олександр Бригинець.

Ось повний перелік вулиць, які підлягають терміновому перейменуванню, повідомляє tsn.ua з посиланням на "Главред":

Голосіївський район. Вул. Горького перейменують на вул. Антоновича, вул. Димитрова на вул. Ділову, проспект Червонозоряний - на проспект Володимира Івасюка.

Дарницький район. Вул. Ілліча перейменують на вул. Юрія Збанацького, вул. Крупської на вул.Павла Чубинського, вул. Максима Горького на вул. Кирила Осьмака.

Деснянський район. Вул. Максима Горького перейменують на вул. Сергія Прокоф'єва; вул. Петра Запорожця на вул. Івана Миколайчука.

Дніпровський район. Проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності.

Оболонський район. Вул. Лайоша Гавро перейменують на вул. Ярослава Стецька,вул. Мате Залки на вул. Романа Шухевича, площу Фрунзе на площу Петропавлівську, вул. Гамарника в Пущі-Водиці назвуть на честь композитора Дмитра Бортнянського.

Печерський район. Вул. Аніщенка буде перейменована на вул. Левандовську, Іванова Андрія на провулок Бутішева, вул. Струтинського на вул. Августина Волошина, вул. Василя Кіквідзе на ул.Міхаіла Бойчука, провулок Чекістів на провулок Костя Гордієнка.

Подільський район. Площу Красної Прєсні перейменують на площу Сергія Бондарчука.

Святошинський район. Вул. Криленко перейменують на честь Олексія Береста, вул. Ленінську в приватному секторі селища Жовтневе на вул. Петра Дорошенка, вул. Житомирську в котеджному містечку "Чайка" на вул.Чайковського.

Солом'янський район. Вул. Урицького перейменують на вул. Василя Липківського, вул. Максима Горького на вул. Анатолія Лупиноса, провулок Проектний на вул. Планетарну.

Шевченківський район. Вул. Артема перейменують на вул. Січових стрільців, вул. Ветрова на вул. Назаревську, вул. Воровського на вул. Бульварно-Кудрявську, вул. Щербакова на вул. Валерія Марченка, вул. Чеслава Бєлінського на провулок Алли Горської, вул. Якіра на честь Івана Огієнка, вул. Чапаєва на честь В. Липинського, вулицю Ю. Коцюбинського на вул. В. Винниченка.

Частину вулиці Мельникова від Лук'янівської площі до вул. Дорогожицька мають намір об'єднати з існуючою вулицею Дорогожицька, а частину вулиці Мельникова від вул. Дорогожицька до вул. Олени Теліги перейменують на вул. Андрія Мельника.

Крім того, в Києві з'явиться 22 нових вулиці і одна площа.

Цікаво, що три ініціативи голови столичної адміністрації Олександра Попова комісія з перейменування відхилила.

Зокрема, той пропонував перейменувати вулицю Фізкультурну на честь колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча, також назвати одну з міських вулиць на честь Солов'яненка і встановити меморіальну дошку Олександру Ляшко (який 15 років очолював радянський уряд в Україні).

Пропозиції були відхилені під тим приводом, що з моменту смерті людини, на честь якого хочуть щось назвати, має пройти 10 років.

За даними мерії, за останні 5 років в Києві перейменували всього 15 вулиць. Найгучніші перейменування - вул. Січневого повстання на вул. Івана Мазепи, і проспект Радянської України - на проспект Георгія Гонгадзе.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.