Спецпроект

На Оболоні з'явиться вулиця Романа Шухевича

У Києві перейменують майже 200 вулиць. Крім того, планується змінити назву 34-х вулиць з "ідеологічних" міркувань. А Попову не дали перейменувати Фізкультури на Самаранча.

Про плановані перейменування повідомив голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригінець.

Зокрема, Бригінець обіцяє, що в місті більше не буде вулиць Артема, Мельникова, Урицького, Воровського.

Вулицю Мате Залки в Оболонському районі перейменують на Романа Шухевича, площу Фрунзе - на Петропавлівську площу, проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності. А ось вулиця Павлика Морозова залишиться.

Майно, виявлене у Романа Шухевича після його смерті, можна побачити у розділі "Артефакти"

Всі пропозиції про перейменування київських вулиць, схвалені профільною комісією КМДА, будуть скеровані на термінове повторний розгляд до Київради.

Рішення про перейменування цих 34 вулиць були прийняті комісією, але так і не проголосовані Київрадою через невідповідне оформлення документів, або ж не підписані мером, повідомив член комісії з перейменування вулиць, депутат міськради від БЮТ Олександр Бригинець.

Ось повний перелік вулиць, які підлягають терміновому перейменуванню, повідомляє tsn.ua з посиланням на "Главред":

Голосіївський район. Вул. Горького перейменують на вул. Антоновича, вул. Димитрова на вул. Ділову, проспект Червонозоряний - на проспект Володимира Івасюка.

Дарницький район. Вул. Ілліча перейменують на вул. Юрія Збанацького, вул. Крупської на вул.Павла Чубинського, вул. Максима Горького на вул. Кирила Осьмака.

Деснянський район. Вул. Максима Горького перейменують на вул. Сергія Прокоф'єва; вул. Петра Запорожця на вул. Івана Миколайчука.

Дніпровський район. Проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності.

Оболонський район. Вул. Лайоша Гавро перейменують на вул. Ярослава Стецька,вул. Мате Залки на вул. Романа Шухевича, площу Фрунзе на площу Петропавлівську, вул. Гамарника в Пущі-Водиці назвуть на честь композитора Дмитра Бортнянського.

Печерський район. Вул. Аніщенка буде перейменована на вул. Левандовську, Іванова Андрія на провулок Бутішева, вул. Струтинського на вул. Августина Волошина, вул. Василя Кіквідзе на ул.Міхаіла Бойчука, провулок Чекістів на провулок Костя Гордієнка.

Подільський район. Площу Красної Прєсні перейменують на площу Сергія Бондарчука.

Святошинський район. Вул. Криленко перейменують на честь Олексія Береста, вул. Ленінську в приватному секторі селища Жовтневе на вул. Петра Дорошенка, вул. Житомирську в котеджному містечку "Чайка" на вул.Чайковського.

Солом'янський район. Вул. Урицького перейменують на вул. Василя Липківського, вул. Максима Горького на вул. Анатолія Лупиноса, провулок Проектний на вул. Планетарну.

Шевченківський район. Вул. Артема перейменують на вул. Січових стрільців, вул. Ветрова на вул. Назаревську, вул. Воровського на вул. Бульварно-Кудрявську, вул. Щербакова на вул. Валерія Марченка, вул. Чеслава Бєлінського на провулок Алли Горської, вул. Якіра на честь Івана Огієнка, вул. Чапаєва на честь В. Липинського, вулицю Ю. Коцюбинського на вул. В. Винниченка.

Частину вулиці Мельникова від Лук'янівської площі до вул. Дорогожицька мають намір об'єднати з існуючою вулицею Дорогожицька, а частину вулиці Мельникова від вул. Дорогожицька до вул. Олени Теліги перейменують на вул. Андрія Мельника.

Крім того, в Києві з'явиться 22 нових вулиці і одна площа.

Цікаво, що три ініціативи голови столичної адміністрації Олександра Попова комісія з перейменування відхилила.

Зокрема, той пропонував перейменувати вулицю Фізкультурну на честь колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча, також назвати одну з міських вулиць на честь Солов'яненка і встановити меморіальну дошку Олександру Ляшко (який 15 років очолював радянський уряд в Україні).

Пропозиції були відхилені під тим приводом, що з моменту смерті людини, на честь якого хочуть щось назвати, має пройти 10 років.

За даними мерії, за останні 5 років в Києві перейменували всього 15 вулиць. Найгучніші перейменування - вул. Січневого повстання на вул. Івана Мазепи, і проспект Радянської України - на проспект Георгія Гонгадзе.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.