Спецпроект

На Оболоні з'явиться вулиця Романа Шухевича

У Києві перейменують майже 200 вулиць. Крім того, планується змінити назву 34-х вулиць з "ідеологічних" міркувань. А Попову не дали перейменувати Фізкультури на Самаранча.

Про плановані перейменування повідомив голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригінець.

Зокрема, Бригінець обіцяє, що в місті більше не буде вулиць Артема, Мельникова, Урицького, Воровського.

Вулицю Мате Залки в Оболонському районі перейменують на Романа Шухевича, площу Фрунзе - на Петропавлівську площу, проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності. А ось вулиця Павлика Морозова залишиться.

Майно, виявлене у Романа Шухевича після його смерті, можна побачити у розділі "Артефакти"

Всі пропозиції про перейменування київських вулиць, схвалені профільною комісією КМДА, будуть скеровані на термінове повторний розгляд до Київради.

Рішення про перейменування цих 34 вулиць були прийняті комісією, але так і не проголосовані Київрадою через невідповідне оформлення документів, або ж не підписані мером, повідомив член комісії з перейменування вулиць, депутат міськради від БЮТ Олександр Бригинець.

Ось повний перелік вулиць, які підлягають терміновому перейменуванню, повідомляє tsn.ua з посиланням на "Главред":

Голосіївський район. Вул. Горького перейменують на вул. Антоновича, вул. Димитрова на вул. Ділову, проспект Червонозоряний - на проспект Володимира Івасюка.

Дарницький район. Вул. Ілліча перейменують на вул. Юрія Збанацького, вул. Крупської на вул.Павла Чубинського, вул. Максима Горького на вул. Кирила Осьмака.

Деснянський район. Вул. Максима Горького перейменують на вул. Сергія Прокоф'єва; вул. Петра Запорожця на вул. Івана Миколайчука.

Дніпровський район. Проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності.

Оболонський район. Вул. Лайоша Гавро перейменують на вул. Ярослава Стецька,вул. Мате Залки на вул. Романа Шухевича, площу Фрунзе на площу Петропавлівську, вул. Гамарника в Пущі-Водиці назвуть на честь композитора Дмитра Бортнянського.

Печерський район. Вул. Аніщенка буде перейменована на вул. Левандовську, Іванова Андрія на провулок Бутішева, вул. Струтинського на вул. Августина Волошина, вул. Василя Кіквідзе на ул.Міхаіла Бойчука, провулок Чекістів на провулок Костя Гордієнка.

Подільський район. Площу Красної Прєсні перейменують на площу Сергія Бондарчука.

Святошинський район. Вул. Криленко перейменують на честь Олексія Береста, вул. Ленінську в приватному секторі селища Жовтневе на вул. Петра Дорошенка, вул. Житомирську в котеджному містечку "Чайка" на вул.Чайковського.

Солом'янський район. Вул. Урицького перейменують на вул. Василя Липківського, вул. Максима Горького на вул. Анатолія Лупиноса, провулок Проектний на вул. Планетарну.

Шевченківський район. Вул. Артема перейменують на вул. Січових стрільців, вул. Ветрова на вул. Назаревську, вул. Воровського на вул. Бульварно-Кудрявську, вул. Щербакова на вул. Валерія Марченка, вул. Чеслава Бєлінського на провулок Алли Горської, вул. Якіра на честь Івана Огієнка, вул. Чапаєва на честь В. Липинського, вулицю Ю. Коцюбинського на вул. В. Винниченка.

Частину вулиці Мельникова від Лук'янівської площі до вул. Дорогожицька мають намір об'єднати з існуючою вулицею Дорогожицька, а частину вулиці Мельникова від вул. Дорогожицька до вул. Олени Теліги перейменують на вул. Андрія Мельника.

Крім того, в Києві з'явиться 22 нових вулиці і одна площа.

Цікаво, що три ініціативи голови столичної адміністрації Олександра Попова комісія з перейменування відхилила.

Зокрема, той пропонував перейменувати вулицю Фізкультурну на честь колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча, також назвати одну з міських вулиць на честь Солов'яненка і встановити меморіальну дошку Олександру Ляшко (який 15 років очолював радянський уряд в Україні).

Пропозиції були відхилені під тим приводом, що з моменту смерті людини, на честь якого хочуть щось назвати, має пройти 10 років.

За даними мерії, за останні 5 років в Києві перейменували всього 15 вулиць. Найгучніші перейменування - вул. Січневого повстання на вул. Івана Мазепи, і проспект Радянської України - на проспект Георгія Гонгадзе.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».