Спецпроект

У Балоги вже майже готові возити туристів у Чорнобильську зону

Міністерство надзвичайних ситуацій України закінчує підготовку до регулярного прийому туристів у Чорнобильській зоні відчуження.

Як передає кореспондент УНІАН, про це директор державного підприємства "Чорнобильінтерінформ" Оксана Нор повідомила на прес-конференції.

За її словами, на сьогодні вже проведено усі необхідні дослідження, зроблені радіологічні заміри на території зони відчуження. З огляду на результати цих досліджень, МНС розробило низку маршрутів для регулярного прийому туристів у зоні відчуження.

За словами Оксани Нор, наступний етап підготовки до прийому туристів полягатиме у підписанні договорів з туристичними компаніями, які готові будуть возити туристів на територію ЧАЕС. Вона зазначила, що критеріями відбору таких компаній буде їхній авторитет, а також можливість надати якісні туристичні послуги за низькими цінами.

Відповідаючи на питання журналістів, якою може бути ціна турмаршруту у зону відчуження, директор "Чорнобильінтерінформу" сказала, що остаточну ціну ще не визначено, однак вона несуттєво відрізнятиметься у різних фірм.

Нор також повідомила, що розроблені туристичні маршрути включатимуть відвідування міста Чорнобиль, де зараз проживає частина працівників ЧАЕС, покинутого міста Прип’ять, а також самої ЧАЕС.

Вона зазначила, що перед відвідуванням зони відчуження кожен турист отримає необхідний інструктаж, йому розкажуть про правила поведінки і безпеки у зоні. Вона додала, що за бажанням туристам може бути наданий додатковий захисний одяг.

У свою чергу, директор Департаменту охорони здоров’я та медикобіологічного захисту МНС Петро Волянський повідомив, що усі розроблені маршрути у зону відчуження розроблялися і погоджувалися з Міністерством охорони здоров’я. За його словами, на сьогодні фахівці відзначають, що без ризику для здоров’я у сертифікованих місцях зони відчуження кожна людина може перебувати до п’яти діб.

Водночас начальник Державного департаменту – Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Дмитро Бобро сказав, що кожна людина перед відвідуванням зони має розуміти, що це її вибір і тому повинна суворо дотримуватись усіх правил безпеки.

Він повторив, що з цими правилами ознайомлять кожного туриста перед початком відвідування зони, а той, у свою чергу, своїм підписом має засвідчити, що ознайомився і буде дотримуватись цих правил.

Бобро додав, що туристичні маршрути розроблені таким чином, що вони не проходять потенційно небезпечними місцями в зоні.

Відповідаючи на питання журналістів, директор "Чорнобильінтерінформу" зазначила, що перед початком регулярного відвідування туристами зони відчуження планується провести рекламну кампанію. Разом з тим вона зауважила, що зона відчуження - це незвичайний туристичний об’єкт, вона не є місцем для якихось розваг.

Тому, за словами Нор, реклама таких туристичних турів зводитиметьсь до інформаційної кампанії про саму аварію на ЧАЕС, про зону відчуження. Вона нагадала, що у 2011 року виповнюється 25 років з моменту аварії на ЧАЕС, і з цієї нагоди також буде проведена широка інформаційна кампанія.

Нагадаємо, що 12 грудня міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога заявив, що держава планує заробляти на організації екскурсій до Чорнобиля.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.