Спецпроект

ЗАЯВА ПУТІНА НЕ ЗАСЛУГОВУЄ НА РЕАКЦІЮ - МЗС

"Ми не дискутуємо з Путіним, оскільки у нас немає підстав вважати, що те, що ним було сказано в даному конкретному контексті, є елементом державної політики".

Заява прем'єр-міністра Російської Федерації Володимира Путіна про те, що внесок України у перемогу у Великій Вітчизняній війні був незначним, не є офіційною позицією російської сторони і тому не заслуговує коментарів на державному рівні з боку України.

Про це заявив сьогодні на брифінгу начальник Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин, відповідаючи на відповідне питання журналістів.

Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, О. Волошин підкреслив, що Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву В. Путіна, хоча багато хто і звинуватив МЗС у відсутності офіційної позиції.

"Але ми не дискутуємо з Володимиром Путіним, оскільки у нас немає підстав вважати, що те, що ним було сказано в даному конкретному контексті, є елементом державної політики. В жодному внутрішньоросійському документі жодного разу в ході двосторонніх переговорів з російського боку ніхто не ставив під сумнів внесок України в перемогу у Великій Вітчизняній війні. Тому ми вважаємо для себе зайвим на офіційному рівні від імені держави реагувати на роздуми", - пояснив він.

У той же час, О. Волошин підкреслив, що позиція України в цілому полягає в тому, що перемога у ВВВ - це перемога всіх без винятку народів Радянського Союзу.

"Всі вони, а не тільки росіяни, переможці, і ми вшановуємо ветеранів незалежно від їх національності та походження. Це принципова позиція. Це все одно що дискутувати, якщо б хтось сказав, що Україні не є незалежною державою або що земля обертається навколо Місяця , а не навпаки. Є очевидний факт: український народ зробив один з вирішальних вкладів для перемоги, що було, зокрема, підтверджено тим, що УРСР стала однією з країн-засновниць ООН", - додав він.

О. Волошин також зазначив, що МЗС не має наміру штучно політизувати ситуацію і втягуватися в дискусію, для якої немає підстав. Він також запевнив, що думку В. Путіна не поділяє більшість російських громадян. О. Волошин підкреслив, що МЗС України розрізняє офіційні політичні заяви, які вимагають реагування, від "просто реплік".

"Я категорично проти дипломатії прес-служб, коли все, що відбувається в Російській Федерації, відразу стає новиною номер один в Україні. Я впевнений, що якби хтось в Україні навіть на дуже високому рівні сказав щось подібне про внесок Росії , це взагалі не стало б новиною, це ми все перетворюємо на новини, і від цього комплексу неповноцінності нам потрібно позбавлятися ", - підсумував він.

Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні і без участі України, під час "прямої лінії" з громадянами РФ, коментуючи питання, що Росія і Україна навряд чи б перемогли у ВВВ, якщо б були різними державами.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.