Спецпроект

Табачник Путіну: Внесок України в перемогу над нацизмом - беззаперечний

Міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник відзначає, що внесок кожного із союзників антигітлерівської коаліції в перемогу над фашизмом у Другій Світовій війні абсолютно беззаперечний.

"Внесок кожного із союзників антигітлерівської коаліції ... він величезний і абсолютно беззаперечний", - сказав він журналістам у середу в Києві, коментуючи заяву прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна, що Росія змогла б перемогти у Великій Вітчизняній війні без участі України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Думаю, що внесок України у досягненні перемоги у Великій вітчизняній війні назавжди закріплений в пам'яті будь-якого з учасників хоча б тим, що в Україні загинуло близько 4 мільйонів мирного населення, - зазначив Табачник, - і близько 4,5 мільйонів людей не повернулися з фронту".

Про людські втрати України під час Другої світової війни читайте в довідці "Історичної Правди" під заявою Путіна

Як повідомлялося, раніше, відповідаючи на питання про те, що СРСР навряд чи переміг би у Великій Вітчизняній війні, якщо б Росія і Україна в той момент були різними державами, В. Путін сказав:

"Я дозволю з Вами не погодитися, коли Ви сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно б перемогли, тому що ми країна переможців".

"Якщо ми подивимося статистику часів Другої світової війни, то з'ясується, що найбільші втрати у Великій Вітчизняній війні зазнала саме РСФСР - більше 70% втрат, - сказав тоді Путін. - Це означає, що війна виграна, не хочу нікого ображати, але в основному за рахунок ресурсів людських та індустріальних ресурсів Російської Федерації. Це історичний факт, це все в документах є".

 
Про те, за рахунок чиїх індустріальних ресурсів СРСР виграв війну з нацизмом, читайте в розділі "Дайджест"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.