Спецпроект

Табачник Путіну: Внесок України в перемогу над нацизмом - беззаперечний

Міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник відзначає, що внесок кожного із союзників антигітлерівської коаліції в перемогу над фашизмом у Другій Світовій війні абсолютно беззаперечний.

"Внесок кожного із союзників антигітлерівської коаліції ... він величезний і абсолютно беззаперечний", - сказав він журналістам у середу в Києві, коментуючи заяву прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна, що Росія змогла б перемогти у Великій Вітчизняній війні без участі України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Думаю, що внесок України у досягненні перемоги у Великій вітчизняній війні назавжди закріплений в пам'яті будь-якого з учасників хоча б тим, що в Україні загинуло близько 4 мільйонів мирного населення, - зазначив Табачник, - і близько 4,5 мільйонів людей не повернулися з фронту".

Про людські втрати України під час Другої світової війни читайте в довідці "Історичної Правди" під заявою Путіна

Як повідомлялося, раніше, відповідаючи на питання про те, що СРСР навряд чи переміг би у Великій Вітчизняній війні, якщо б Росія і Україна в той момент були різними державами, В. Путін сказав:

"Я дозволю з Вами не погодитися, коли Ви сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно б перемогли, тому що ми країна переможців".

"Якщо ми подивимося статистику часів Другої світової війни, то з'ясується, що найбільші втрати у Великій Вітчизняній війні зазнала саме РСФСР - більше 70% втрат, - сказав тоді Путін. - Це означає, що війна виграна, не хочу нікого ображати, але в основному за рахунок ресурсів людських та індустріальних ресурсів Російської Федерації. Це історичний факт, це все в документах є".

 
Про те, за рахунок чиїх індустріальних ресурсів СРСР виграв війну з нацизмом, читайте в розділі "Дайджест"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.