Спецпроект

ГРОШІ НА ХРАМ УПЦ (МП) ВІДІБРАЛИ В ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК?

Гроші на будівництво нового кафедрального храму УПЦ (МП) відібрали в охорони пам'яток культури Києва. Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Перш ніж виділити 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП), Київрада вилучила 15 мільйонів з бюджету Головного управління охорони пам'ятників культури КМДА, - сказав Бригінець в  під час круглого столу з питань державного фінансування релігійних організацій.

Депутат упевнений, що частина цих "звільнених" коштів і пішла на будівництво "скандального храму" біля станції метро "Либідська".

Нагадаємо, на початку грудня стало відомо про виділення 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП).

Пізніше прес-служба Київради повідомила, що гроші підуть не на будівництво храму, а на перенесення інженерних комунікацій. Незважаючи на це, активісти громадських організацій визнали дії Київради незаконними і влаштували акцію протесту.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.