Спецпроект

У Лаврі не пускали журналістів знімати акцію на захист музеїв (ФОТО)

Громадські активісти, митці, вчені та інші небайдужі кияни зібралися 23 грудня біля стін Києво-Печерської Лаври на акцію "Не дамо виселити музеї з Лаври".

У такий спосіб вони протестували проти рішення уряду виселити з території Лаври п'ять унікальних музеїв із 400 тисячами експонатів, повідомляє організатор акції рух "Простір свободи".

Учасники акції вишикувалися в чергу до Лаври, тримаючи таблички "Я люблю, відвідую, підтримую музеї Лаври". Відвідавши музеї, яким загрожує виселення, вони розпочали збір підписів під відкритим зверненням до Кабінету Міністрів.

Спроби уряду виселити музеї у зверненні названо "штучними й провокаційними".

Фото руху "Простір свободи"

"Для виселення музеїв з Лаври немає жодних об'єктивних підстав. Єдине пояснення таких дій - бажання влади на догоду іноземним церковним і політичним центрам знищити в Лаврі споконвічний український дух", - говориться в документі.

 

Учасники акції закликали уряд переглянути рішення про виселення музеїв, заявивши про намір розгорнути широку громадську кампанію на їх захист.

 

Серед іншого, планується збір підписів проти дій уряду не лише в Києві, але й в інших містах, звернення до ЮНЕСКО, Міжнародної Ради музеїв та інших міжнародних організацій.

 

Громадські активісти також заявили про готовність протидіяти спробам силою викинути музеї з Лаври і закликати до цього співвітчизників.

 

Призначена нинішньою владою адміністрація заповідника "Києво-Печерська Лавра" не дозволила журналістам, що висвітлювали акцію, пройти на територію Лаври з телекамерами й фотоапаратурою.

 

Охоронці фізично завадили тележурналістам зайти на територію, що викликало обурення присутніх.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін