Спецпроект

У Лаврі не пускали журналістів знімати акцію на захист музеїв (ФОТО)

Громадські активісти, митці, вчені та інші небайдужі кияни зібралися 23 грудня біля стін Києво-Печерської Лаври на акцію "Не дамо виселити музеї з Лаври".

У такий спосіб вони протестували проти рішення уряду виселити з території Лаври п'ять унікальних музеїв із 400 тисячами експонатів, повідомляє організатор акції рух "Простір свободи".

Учасники акції вишикувалися в чергу до Лаври, тримаючи таблички "Я люблю, відвідую, підтримую музеї Лаври". Відвідавши музеї, яким загрожує виселення, вони розпочали збір підписів під відкритим зверненням до Кабінету Міністрів.

Спроби уряду виселити музеї у зверненні названо "штучними й провокаційними".

Фото руху "Простір свободи"

"Для виселення музеїв з Лаври немає жодних об'єктивних підстав. Єдине пояснення таких дій - бажання влади на догоду іноземним церковним і політичним центрам знищити в Лаврі споконвічний український дух", - говориться в документі.

 

Учасники акції закликали уряд переглянути рішення про виселення музеїв, заявивши про намір розгорнути широку громадську кампанію на їх захист.

 

Серед іншого, планується збір підписів проти дій уряду не лише в Києві, але й в інших містах, звернення до ЮНЕСКО, Міжнародної Ради музеїв та інших міжнародних організацій.

 

Громадські активісти також заявили про готовність протидіяти спробам силою викинути музеї з Лаври і закликати до цього співвітчизників.

 

Призначена нинішньою владою адміністрація заповідника "Києво-Печерська Лавра" не дозволила журналістам, що висвітлювали акцію, пройти на територію Лаври з телекамерами й фотоапаратурою.

 

Охоронці фізично завадили тележурналістам зайти на територію, що викликало обурення присутніх.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.