Спецпроект

У Лаврі не пускали журналістів знімати акцію на захист музеїв (ФОТО)

Громадські активісти, митці, вчені та інші небайдужі кияни зібралися 23 грудня біля стін Києво-Печерської Лаври на акцію "Не дамо виселити музеї з Лаври".

У такий спосіб вони протестували проти рішення уряду виселити з території Лаври п'ять унікальних музеїв із 400 тисячами експонатів, повідомляє організатор акції рух "Простір свободи".

Учасники акції вишикувалися в чергу до Лаври, тримаючи таблички "Я люблю, відвідую, підтримую музеї Лаври". Відвідавши музеї, яким загрожує виселення, вони розпочали збір підписів під відкритим зверненням до Кабінету Міністрів.

Спроби уряду виселити музеї у зверненні названо "штучними й провокаційними".

Фото руху "Простір свободи"

"Для виселення музеїв з Лаври немає жодних об'єктивних підстав. Єдине пояснення таких дій - бажання влади на догоду іноземним церковним і політичним центрам знищити в Лаврі споконвічний український дух", - говориться в документі.

 

Учасники акції закликали уряд переглянути рішення про виселення музеїв, заявивши про намір розгорнути широку громадську кампанію на їх захист.

 

Серед іншого, планується збір підписів проти дій уряду не лише в Києві, але й в інших містах, звернення до ЮНЕСКО, Міжнародної Ради музеїв та інших міжнародних організацій.

 

Громадські активісти також заявили про готовність протидіяти спробам силою викинути музеї з Лаври і закликати до цього співвітчизників.

 

Призначена нинішньою владою адміністрація заповідника "Києво-Печерська Лавра" не дозволила журналістам, що висвітлювали акцію, пройти на територію Лаври з телекамерами й фотоапаратурою.

 

Охоронці фізично завадили тележурналістам зайти на територію, що викликало обурення присутніх.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.