Спецпроект

У Лаврі не пускали журналістів знімати акцію на захист музеїв (ФОТО)

Громадські активісти, митці, вчені та інші небайдужі кияни зібралися 23 грудня біля стін Києво-Печерської Лаври на акцію "Не дамо виселити музеї з Лаври".

У такий спосіб вони протестували проти рішення уряду виселити з території Лаври п'ять унікальних музеїв із 400 тисячами експонатів, повідомляє організатор акції рух "Простір свободи".

Учасники акції вишикувалися в чергу до Лаври, тримаючи таблички "Я люблю, відвідую, підтримую музеї Лаври". Відвідавши музеї, яким загрожує виселення, вони розпочали збір підписів під відкритим зверненням до Кабінету Міністрів.

Спроби уряду виселити музеї у зверненні названо "штучними й провокаційними".

Фото руху "Простір свободи"

"Для виселення музеїв з Лаври немає жодних об'єктивних підстав. Єдине пояснення таких дій - бажання влади на догоду іноземним церковним і політичним центрам знищити в Лаврі споконвічний український дух", - говориться в документі.

 

Учасники акції закликали уряд переглянути рішення про виселення музеїв, заявивши про намір розгорнути широку громадську кампанію на їх захист.

 

Серед іншого, планується збір підписів проти дій уряду не лише в Києві, але й в інших містах, звернення до ЮНЕСКО, Міжнародної Ради музеїв та інших міжнародних організацій.

 

Громадські активісти також заявили про готовність протидіяти спробам силою викинути музеї з Лаври і закликати до цього співвітчизників.

 

Призначена нинішньою владою адміністрація заповідника "Києво-Печерська Лавра" не дозволила журналістам, що висвітлювали акцію, пройти на територію Лаври з телекамерами й фотоапаратурою.

 

Охоронці фізично завадили тележурналістам зайти на територію, що викликало обурення присутніх.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.