Спецпроект

В Ізраїлі оцифрують усі єврейські газети з ХІХ століття

Національна бібліотека Ізраїлю та Тель-Авівський університет запустили проект "Історична єврейська преса", для якого сканують і завантажують в інтернет сотні тисяч сторінок з єврейських газет, починаючи з ХІХ століття і до наших днів.

Про це повідомляє директор Національної бібліотеки Ізраїлю Орен Вайнберг, пише "Телекритика" з посиланням на Mignews.com.

"Проект дасть дослідникам, викладачам, студентам та загалом громадськості швидкий, легкий та безпрецедентний доступ до періодичних видань", - коментує Вайнберг.

Офіційно сайт www.jpress.org.il було запущено 27 грудня, наразі він містить 400 тисяч сторінок із 20 газет на івриті, ладино, французькій, англійській і угорській мовах. Також на сайті доступний повнотекстовий пошук.

В оцифрованих архівах -  такі видання, як "Давар" профспілкова газета "Гістадрута", заснована в Тель-Авіві у 1925 році Берлом Кацнельсоном; "Ха-Цві", заснована Еліезером Бен-Ієгудой, який створив живий іврит; "Ха-Магід", щоденне видання, яке виходило у низці європейських міст в період з середини ХІХ століття до початку ХХ століття; газета "Ха-Меліц", перший європейський тижневик в царській Росії. Т

Також там можна знайти щоденну газету на івриті "Ха-Цом", яка видавалася у Санкт-Петербурзі з 1886 до 1888; Palestine Post, попередник Jerusalem Post та всі випуски газети "Маарів" з початку публікації до 1968 року.

На сайті представлені єврейські газети з Франції, Німеччини, Марокко, Єгипту та інших країн.

"Це актив, безкінечна скарбниця даних. Немає такої цільової аудиторії, яка не зможе знайти щось цікавеньке на сайті", - говорить Незі Аміур, куратор колекції Ізраїльської національної бібліотеки.

За словами Аміура, цифровий архів цікавий не тільки новинними статтями, але й такими речами, як реклама, оголошення про весілля і списки людей, які шукають своїх втрачених родичів.

Ініціатором проекту був професор Ярон Цур, історик із Тель-Авівського університету. Він розпочав роботу над ним ще у 2000 році. Тоді проект називався "Євреї ісламських країн": "Протягом багатьох місяців я шукав одну газету часів Першої світової війни. Кінець-кінцем я її знайшов, але вона розсипалася у мене в руках. Сьогодні сайт дає нове життя минулому, відображеному в газетних матеріалів", - сказав Цур.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".