Спецпроект

Для кримських учителів історії видали посібник про ОУН-УПА

У Севастополі тиражем в 300 екземплярів видано книгу "ОУН-УПА. З ким і проти кого вони воювали", яка адаптована спеціально для мешканців Криму.

Про це повідомили в громадській організації "Об'єднання патріотів Севастополя", яка виступила замовником публікації книги, інформує "Газета.UA" з посиланням на "Новый регион".

Книга обсягом у 550 сторінок видана для безкоштовного розповсюдження серед вчителів історії в школах і вишах Севастополя і, можливо, інших міст Криму.

Як уточнюють видавці, в нову книгу увійшли документи про перші роки незалежності України, коли 1 лютого 1993 президія Верховної ради прийняла Постанову "Про перевірку діяльності ОУН-УПА".

"Підґрунтя прийняття Постанови очевидне, хоч і не афішувалося його ініціаторами: готувався ґрунт для реабілітації українських націоналістів. Справа залишалася за документальною базою. Робоча група співробітників СБУ вивчила наявні в архівах матеріали і підготувала документ під назвою "Довідка про діяльність ОУН-УПА (№ 113 від 30.07.1993). Представлені результати не задовольнили тодішнього президента України Леоніда Кравчука. Матеріали поклали під сукно, вирішивши почекати більш підходящого моменту", - розповідають видавці.

Також в книзі представлені матеріали про те, як радянські органи безпеки боролися з ОУН у 1939-1941 роках, а також про найскладніший період протистояння і про заходи, вжиті у 1944-1945 роках для ліквідації ОУН-УПА.

"Не менш важливим є матеріал, який спростовує міф про переодягнених НКВСників. Цей міф був розтиражований націоналістичними фахівцями з міфології, які стверджували, що з метою дискредитації УПА співробітники НКВС перевдягалися в їхню форму і під виглядом боївок УПА грабували і вбивали місцевих жителів", - стверджують видавці.

У збірнику розповідається, що насправді нібито все було навпаки: це члени УПА у формі радянських військовослужбовців здійснювали напади як на мирних жителів, так і на невеликі групи радянських солдатів і офіцерів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.