Спецпроект

Біля Санкт-Петербурга підірвали пам'ятник Леніну

Подібні тротилові акції проти пам'ятників вождю пролетаріату вже вчиняли у Петербурзі і на Луганщині.

В передмісті російського Санкт-Петербурга Пушкіні учора близько 22-ої години підірвали пам'ятник Леніну. Внаслідок вибуху Володимир Ілліч отримав незначні пошкодження, трохи нахилився, але встояв на постаменті, повідомляє 24tv.com.ua.

Вибуховою хвилею також повибивало шибки у магазині навпроти пам’ятника. Ніхто з людей не постраждав. Правоохоронці повідомили, що потужність вибухового пристрою, яким намагалися повалити вождя пролетаріату, склала близько ста грамів тротилу.

Це вже не вперше намагаються підірвати пам'ятники Леніну.

1 квітня 2009 року вибуховий пристрій спрацював біля пам’ятника в центрі Петербурга. Вибух пробив велику дірку в бронзовій статуї, розташованій біля Фінляндського вокзалу. Від вибуху сильно постраждав бронзовий плащ Ілліча, тепер там величезна дірка "трохи нижче спини".

3 квітня 2009 року невідомі підрвали пам'ятник Ленініу в місті Рубіжне Луганської області. Пам'ятник встояв, але був пошкоджений - нижче спини вирвано шматок розміром 30х40 см.


Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.