Спецпроект

У Львові облили фарбою пам'ятник Радянській армії (ФОТО)

Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними.

Невідомі облили червоною фарбою монумент Слави Радянської армії на вулиці Стрийській у Львові.

Як передає кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна", Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними. За пам'ятником виявили банку з фарбою і пензлі.

Меморіал був відкритий в 1970 році під назвою "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил". Ансамбль складається з 30-метрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді.

Фото: Zaxid.net

На вертикальному пілоні - горельєфи, що втілюють основні види військ, центр ансамблю складає скульптурна група з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері.

Історія Радянської армії розкривається в 6-ти багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної Армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України", "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна" і "Перемога".

 

Про інші випадки вандалізму в Україні за останній місяць можна дізнатися за тегом "вандалізм"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.