Спецпроект

У Львові облили фарбою пам'ятник Радянській армії (ФОТО)

Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними.

Невідомі облили червоною фарбою монумент Слави Радянської армії на вулиці Стрийській у Львові.

Як передає кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна", Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними. За пам'ятником виявили банку з фарбою і пензлі.

Меморіал був відкритий в 1970 році під назвою "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил". Ансамбль складається з 30-метрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді.

Фото: Zaxid.net

На вертикальному пілоні - горельєфи, що втілюють основні види військ, центр ансамблю складає скульптурна група з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері.

Історія Радянської армії розкривається в 6-ти багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної Армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України", "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна" і "Перемога".

 

Про інші випадки вандалізму в Україні за останній місяць можна дізнатися за тегом "вандалізм"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.