Спецпроект

Від Аргентини до Казахстану. Де встановлено пам'ятники видатним українцям

У Придністров'ї - Мазепа, в Мінську - Пилип Орлик, у Хорватії - Франко, а в Копенгагені - посольство УНР. Плюс 65 пам'ятників і знаків на честь Шевченка в усьому світі.

На сьогодні пам'ятники, пам'ятні знаки та меморіальні дошки, присвячені видатним діячам української історії та культури України або подіям, пов'язаним з історією України, встановлено у 38 країнах світу.

Такі дані наводяться у матеріалах, підготовлених до парламентських слухань на тему "Українці в світі", що проходять сьогодні у Верховній Раді, повідомляє портал "Рідна країна".

Так, у 29 країнах встановлено 65 пам'ятників, пам'ятних знаків та меморіальних дошок на вшанування пам'яті Тараса Шевченка.

Упродовж 2008 року за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України" споруджено:

  • пам'ятники Тарасу Шевченку у Празі, Софії, Баку та м. Кам'янка (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • пам'ятник Івану Мазепі у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • відкрито меморіальні дошки видатним українцям: Ярославу Стецьку і Ярославі Стецько у Мюнхені (Німеччина), Олені Теліги - у м. Подєбради (Чехія), Оксані Петрусенко у Казані (Росія), Маркові Вовчку, Івану Франку, Василю Сухомлинському, Паїсію Величковському у Кишиневі (Молдова) на будинках навчальних закладів, які названі іменами зазначених відомих осіб, Олександрові Митраку - у с. Кленова Свідницького району (Словаччина) тощо;
  • встановлено пам'ятні знаки жертвам Голодомору в Україні 1932- 1933 років у Варшаві й Кракові (Польща), Мюнхені (Німеччина), Будапешті (Угорщина), Буенос-Айресі (Аргентина);
  • встановлено меморіальні дошки на будинках, де розміщувалися перші Посольства УНР у Копенгагені (Данія) та Софії (Болгарія).

На даний час продовжується реалізація проектів із спорудження пам'ятників Тарасові Шевченку у Єревані (Вірменія), Римі (Італія), Астані (Казахстан), Вільнюсі (Литва), Оттаві (Канада), Хамруні (Мальта), Бричани (Молдова), Омську, Астрахані, Магадані та Петропавловську-Камчатському (Росія), Тулчі (Румунія), Нові Сад (Сербія).

Крім цього, опрацьовуються питання щодо спорудження пам'ятників Михайлу Грушевському у м. Холм (Польща), Івану Котляревському у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова), Пилипу Орлику у Крістіанстаді (Швеція) та Мінську (Білорусь); Григорію Орлику у м. Нансі (Франція); Івану Франку у м. Ліпік (Хорватія).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.