Відкрилася реєстрація на другий семінар «Як домовитися з минулим?» у Вінниці

Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні запрошує студентів старших курсів, аспірантів, молодих випускників, громадських активістів та інших людей, які цікавляться тематикою роботи з минулим, до участі в освітньому семінарі «Як домовитися з минулим?», який відбудеться у 14–17 липня у Вінниці.

Події ХХ століття, які розгортались на території України, зачепили різні соціальні та етнічні групи, змінили політичну карту країни і її побут, а ще привнесли у життя кількох поколінь — страх, який досі почасти впливає на наш повсякденний вибір.

Як підходити до переосмислення минулого? Як робити національну пам’ять інклюзивною та хто має дбати про це? Яким чином має відбуватись пам’ятання локальних, регіональних історій та загальнонаціонального наративу? Як через різне формується спільне? Чим можуть у цьому допомогти історії з розсекречених архівів КГБ?

Чи потрібне нагадування про трагедію? В чому слабкість політики «амнезії» щодо пам’яті про трагічні події? Що робити з будівлями та просторами, де відбувались масові репресії? Що відбувається з покинутими культовими спорудами?

Програма включає в себе теоретичну та практичну частину. Плануються візити до профільних інституцій та меморіальних місць та місць здійснення репресій, які не є формальними місцями пам’яті. На прикладі міста Вінниці та Вінницької області ми спробуємо зрозуміти, як і кого пам’ятає громада. На практиці побачимо, як іноді місця масових репресій перетворюються у рекреаційні простори.

Дати семінару: 14—17 липня 2019 року

Місце: Вінниця

Вік учасників: 18—35 років

Аплікаційна форма: http://bit.ly/2WxBGMf

Дедлайн подачі заявок: 22 червня 2019 року

Результати відбору: не пізніше 25 червня 2019 року

Організатори покривають проїзд (в одну сторону), харчування та проживання учасників.

Контакти: e-mail: history@cdvr.org.ua, моб.: +38 096 366 29 87 (Анна)

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.