Спецпроект

У Підгорецькому палаці знайшли снаряди і міни Другої світової

На території Підгорецького замку у Львівській області виявили 5 боєприпасів часів Другої світовох війни, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі головного управління МНС у Львівській області.

За даними прес-служби, 10 січня під час прибирання снігу на території замку були знайдені 4 артснаряди калібру 76 мм і 45-мм мінометна міна.

Місце виявлення обгороджено, послана заявка на вилучення боєприпасів.

Підгорецький замок у своєму нинішньому вигляді був спроектований в середині 17-го століття архітекторами Гійомом Левассером де Бопланом і Андреа дель Аква. Будівництво велося протягом 1635 - 1640 рр.

Замок належав королівським і князівським родам Собєських, Жевуських і Сангушків. До 1939 року в замку діяв приватний музей князів Сангушко.

Влітку 1944 року на території палацу відбувалися бої дивізії "Галичина" і Першого Українського фронту

У 1940 році, з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої світової палац сильно постраждав. У 1945 році він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону.

У 1947 році музей був закритий і в 1949 році відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У 1956 році в Підгорецькому замку була велика пожежа, яка знищила більшу частину інтер'єру, після чого проводилися реставраційні роботи.

В подальшому тут продовжує функціонувати санаторій, а в другій половині 1970-их на території замку знімали фільм "Три мушкетери". Саме тут Боярський бігає і кричить "Констанція!"

Подивитися на Підгорецький замок з висоти польоту птаха можна в розділі "Артефакти"

У 1997 році Підгорецький замок було передано Львівській галереї мистецтв. У тому ж році створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку. У фондах галереї збереглося 85% експонатів із замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих "італійських" парків, він є кращим і мало не єдиним на Україні парком такого типу.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.