Спецпроект

Сталіна підірвали "спецслужби Януковича" - учасник "України без Кучми"

Учасник акції "Україна без Кучми" Микола Ляхович переконаний, що до підриву пам'ятнику Сталіну у Запоріжжі причетні "спецслужби, підпорядковані Януковичу".

Про це Микола Ляхович сказав під час прес-конференції у вівторок, повідомляє "Вголос".

Микола Ляхович переконаний, що підрив пам'ятника Сталіну у Запоріжжі був здійснений не націоналістами, а спецслужбами, що підпорядковуються президентові Віктору Януковичу.

"Це було зроблено для того, щоб спецслужби, якими керує влада, могли робити те, що вони роблять зараз. Країна стає небезпечною на очах" - сказав Микола Ляхович.

Довідка "Історичної Правди": Микола Ляхович - активний учасник акції "Україна без Кучми", засуджений у "справі 9 березня". Отримав найбільший з-поміж інших засуджених термін ув'язнення - 5 років, з яких відбув 2,5 роки.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.