Спецпроект

Суд у справі Героя Шухевича перенесли

Суд переніс засідання у справі щодо скасування указу президента про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України.

У Вищому адміністративному суді повідомили, що цю справу мала розглядати колегія суддів у складі п’яти осіб. Однак сьогодні на засідання з’явились лише 4 судді, а один захворів.

У зв’язку з тим, що колегія суддів не змогла бути у повному складі, засідання перенесли на 16 лютого.

Як відомо, позов до президента щодо скасування указу про присвоєння Шухевичу звання Героя подав донецький адвокат Володимир Оленцевич.

Він нагадав, що подав свій позов у Донецький окружний адміністративний суд ще у вересні 2008 року. 11 лютого 2009 року позов був відхилений, на що Оленцевич подав скаргу в Донецький апеляційний адмінсуд.

Однак і цей суд рішенням від 12 травня 2009 року залишив чинною постанову суду першої інстанції.

Адвокат подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд, який у вересні 2009 року відкрив провадження за цим позовом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.