Міжнародна правозахисна організація попросила ФІФА відреагувати на стадіон імені Шухевича в Тернополі

Міжнародна правозахисна організація «Центр Симона Візенталя» звернулася до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом відреагувати на рішення міськради Тернополя присвоїти стадіону імʼя Романа Шухевича.

Про це пише Deutsche Welle.

 

"Ми очікуємо, що ви наполягатимете на тому, щоб Українська асоціація футболу (УАФ) відмовила у проведенні матчів на стадіоні, допоки його не перейменують у дусі статуту ФІФА", — йдеться у зверненні європейського відділення організації до Інфантіно.

Також президента ФІФА закликають винести це питання на обговорення під час запланованого на травень цього року Конгресу ФІФА. У центрі кажуть, що ФІФА "не повинна асоціюватися з використанням футболу на службі ненависті".


"Центр Симона Візенталя" — неурядова організація, діяльність якої спрямована на захист прав людини, боротьбу з тероризмом, антисемітизмом, а також на вивчення Голокосту. Центр був заснований в Лос-Анджелесі (США) в 1977 році. Відділення організації працюють у Нью-Йорку, Маямі, Торонто, Єрусалимі, Парижі та Буенос-Айресі.

Нагадуємо, що Інститут національної пам'яті Польщі висловив офіційний протест щодо присвоєння міському стадіону в Тернополі імені командувача УПА Романа Шухевича.

Водночас, мер польського міста Замость заявив, що через рішення Тернопільської міської ради про присвоєння центральному стадіону імені Шухевича місто припиняє спільну з Тернополем реалізацію європейського гранту на майже 69 тис євро.

5 березня 2021 року сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення про присвоєння міському стадіону імені головного командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Згодом посол Ізраїлю в Україні засудив присвоєння стадіону у Тернополі імені Шухевича.

В українському МЗС у відповідь на заяву дипломата заявили, що збереження національної пам'яті українського народу залишається одним з пріоритетів державної політики України, і дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. "Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки", наголосив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.