Польське місто Тарнув припинило співпрацю з Тернополем через стадіон Шухевича

Польська влада міста Тарнув після консультацій з польськими Інститутом національної пам'яті та МЗС ухвалила розірвати договір про співпрацю з українським Тернополем. Причиною цього стало рішення міськради Тернополя присвоїти місцевому стадіону ім'я командувача УПА Романа Шухевича.

Про це йдеться в заяві влади міста на офіційному сайті Тарнува, передає Локальна історія.

 

У березні президент (мер) Тарнува Роман Цєпєла звернувся до Інституту національної пам'яті та міністерства закордонних справ Польщі. У світлі отриманих документів Статутний комітет Тарнувської міської ради одноголосно вирішив, що дії української влади щодо прославлення командира УПА Романа Шухевича "є неприйнятними".

Цєпєла у листі на ім'я голови міської ради в Тарнові Якуба Квасного закликав висловити рішуче несприйняття рішень тернопільського самоврядування, які "обурюють, спотворюють історію, завдають шкоди та викликають найгірші спогади поляків".

Водночас він закликає підтримувати діалог з Україною.

"Тільки таким чином ми можемо дізнатись про історичний досвід, познайомитися з позиціями, домовитись про спільні рішення. Обмін інформацією та досвідом, спілкування про культурно-історичні відмінності, зустрічі вчених та істориків, освіта – це єдині шляхи побудови безпечного майбутнього для наступних поколінь", – йдеться в заяві президента Тарнува.

Цєпєла також наголосив, що позиції Міністерства закордонних справ та Інституту національної пам'яті "не залишають сумнівів щодо морально-історичної оцінки Романа Шухевича". Він додав, що "призупинення дії угоди про співпрацю – це втрата можливості достукатися до мешканців Тарнополя з тим, яким є наше розуміння та переживання історії".



Читайте також:

Міжнародна правозахисна організація попросила ФІФА відреагувати на стадіон імені Шухевича в Тернополі

Посол Ізраїлю вимагає скасувати рішення про присвоєння стадіону в Тернополі імені Шухевича

Стадіон імені

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.