Польське місто Тарнув припинило співпрацю з Тернополем через стадіон Шухевича

Польська влада міста Тарнув після консультацій з польськими Інститутом національної пам'яті та МЗС ухвалила розірвати договір про співпрацю з українським Тернополем. Причиною цього стало рішення міськради Тернополя присвоїти місцевому стадіону ім'я командувача УПА Романа Шухевича.

Про це йдеться в заяві влади міста на офіційному сайті Тарнува, передає Локальна історія.

 

У березні президент (мер) Тарнува Роман Цєпєла звернувся до Інституту національної пам'яті та міністерства закордонних справ Польщі. У світлі отриманих документів Статутний комітет Тарнувської міської ради одноголосно вирішив, що дії української влади щодо прославлення командира УПА Романа Шухевича "є неприйнятними".

Цєпєла у листі на ім'я голови міської ради в Тарнові Якуба Квасного закликав висловити рішуче несприйняття рішень тернопільського самоврядування, які "обурюють, спотворюють історію, завдають шкоди та викликають найгірші спогади поляків".

Водночас він закликає підтримувати діалог з Україною.

"Тільки таким чином ми можемо дізнатись про історичний досвід, познайомитися з позиціями, домовитись про спільні рішення. Обмін інформацією та досвідом, спілкування про культурно-історичні відмінності, зустрічі вчених та істориків, освіта – це єдині шляхи побудови безпечного майбутнього для наступних поколінь", – йдеться в заяві президента Тарнува.

Цєпєла також наголосив, що позиції Міністерства закордонних справ та Інституту національної пам'яті "не залишають сумнівів щодо морально-історичної оцінки Романа Шухевича". Він додав, що "призупинення дії угоди про співпрацю – це втрата можливості достукатися до мешканців Тарнополя з тим, яким є наше розуміння та переживання історії".



Читайте також:

Міжнародна правозахисна організація попросила ФІФА відреагувати на стадіон імені Шухевича в Тернополі

Посол Ізраїлю вимагає скасувати рішення про присвоєння стадіону в Тернополі імені Шухевича

Стадіон імені

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".