Нардепи пропонують повернути звання Героя України Бандері та Шухевичу

Група народних депутатів пропонує президенту Володимиру Зеленському повернути звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері та головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт парламенту.

 

Проєкт постанови № 5721 зареєстрували в Раді 1 липня. Ним пропонується надати звання Герой України учаснику УПА Тарасу Бульбі-Боровцю, а також повернути звання Бандері та Шухевичу.

Ініціаторами постанови є понад 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.

Постановою також передбачено рекомендації для Кабміну щодо створення організаційного комітету розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА, яке відбудеться 14 жовтня.

Також проєкт містить рекомендації для Державного комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 80-річчя створення УПА.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття проекту постанови дасть можливість на державному рівні відзначити створення УПА.

У жовтнi 2007 року президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квітня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, мотивуючи це тим, що він не був громадянином незалежної України.

12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України визнаний недійсним через рішення суду.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.