Нардепи пропонують повернути звання Героя України Бандері та Шухевичу

Група народних депутатів пропонує президенту Володимиру Зеленському повернути звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері та головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт парламенту.

 

Проєкт постанови № 5721 зареєстрували в Раді 1 липня. Ним пропонується надати звання Герой України учаснику УПА Тарасу Бульбі-Боровцю, а також повернути звання Бандері та Шухевичу.

Ініціаторами постанови є понад 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.

Постановою також передбачено рекомендації для Кабміну щодо створення організаційного комітету розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА, яке відбудеться 14 жовтня.

Також проєкт містить рекомендації для Державного комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 80-річчя створення УПА.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття проекту постанови дасть можливість на державному рівні відзначити створення УПА.

У жовтнi 2007 року президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квітня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, мотивуючи це тим, що він не був громадянином незалежної України.

12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України визнаний недійсним через рішення суду.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".