Івано-Франківська обласна рада ініціює повторне присвоєння звання Героя України Бандері та Шухевичу

Депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Верховної Ради та обласних рад про повторне присвоєння звання Героя України ідеологам українського націоналістичного руху — провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу

Про це йшлося на засіданні сесії облради, пише Суспільне Карпати.

Звернення ініціювала депутатка від "Європейської солідарності" Наталія Перцович: "У 2007-му році звання Героя України присвоїли Роману Шухевичу. У 2010-му — Степану Бандері. Президент Віктор Ющенко тоді вручив орден онуку — Штефкові Бандері. Але вже через 4 місяці, з приходом Януковича до влади, рішенням Донецького окружного адміністративного суду ці звання — скасували".

 

У зверненні йдеться й про відновлення історичної справедливості.

"Сьогоднішнім зверненням про повторне присвоєння звання Героя України провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу ми нагадаємо про те, що потрібно внести зміни до законодавства України про державні нагороди у частині присвоєння звання Героя України особам, які не мали на той час українського громадянства, але їхня роль у національно-визвольній боротьбі знакова", — говорить Перцович.

Серед депутатів різних фракцій виникло обговорення, зокрема, йшлося про те, чому не було присвоєно звання Героя України при Президенту Порошенку.

"Якщо дійсно всі хочемо, щоб Бандера об'єднував, то, змагаючись у піарі, не будемо боротися між собою, а за — Бандеру", — сказав голова обласної ради Олександр Сич.

Зал відреагував аплодисментами.

Також підтримали пропозицію депутата фракції "Батьківщина" Василя Мельничука, щоб скерувати звернення й обласним радам. Мельничук мотивував це тим, щоб вони також підтримали Івано-Франківськ та звернулися з такою з пропозицією до президента та Верховної Ради.

У цілому за рішення проголосували — 78, не голосували — 2.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".