Івано-Франківська обласна рада ініціює повторне присвоєння звання Героя України Бандері та Шухевичу

Депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Верховної Ради та обласних рад про повторне присвоєння звання Героя України ідеологам українського націоналістичного руху — провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу

Про це йшлося на засіданні сесії облради, пише Суспільне Карпати.

Звернення ініціювала депутатка від "Європейської солідарності" Наталія Перцович: "У 2007-му році звання Героя України присвоїли Роману Шухевичу. У 2010-му — Степану Бандері. Президент Віктор Ющенко тоді вручив орден онуку — Штефкові Бандері. Але вже через 4 місяці, з приходом Януковича до влади, рішенням Донецького окружного адміністративного суду ці звання — скасували".

 

У зверненні йдеться й про відновлення історичної справедливості.

"Сьогоднішнім зверненням про повторне присвоєння звання Героя України провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу ми нагадаємо про те, що потрібно внести зміни до законодавства України про державні нагороди у частині присвоєння звання Героя України особам, які не мали на той час українського громадянства, але їхня роль у національно-визвольній боротьбі знакова", — говорить Перцович.

Серед депутатів різних фракцій виникло обговорення, зокрема, йшлося про те, чому не було присвоєно звання Героя України при Президенту Порошенку.

"Якщо дійсно всі хочемо, щоб Бандера об'єднував, то, змагаючись у піарі, не будемо боротися між собою, а за — Бандеру", — сказав голова обласної ради Олександр Сич.

Зал відреагував аплодисментами.

Також підтримали пропозицію депутата фракції "Батьківщина" Василя Мельничука, щоб скерувати звернення й обласним радам. Мельничук мотивував це тим, щоб вони також підтримали Івано-Франківськ та звернулися з такою з пропозицією до президента та Верховної Ради.

У цілому за рішення проголосували — 78, не голосували — 2.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.