Тернопіль ініціює міжнародну конференцію, щоб спростувати комуністичні міфи про українських героїв

У Тернополі планується провести міжнародну конференцію, мета якої – спростувати комуністичні міфи про українських героїв, зокрема, Романа Шухевича.

Про це повідомляється у Фейсбуці міського голови Тернополя Сергія Надала.

 

"Обговорення цієї теми вийшло за межі України. Деякі іноземні політики дозволили собі ряд неприпустимих висловлювань на адресу українських героїв…

Сьогодні з головою Польського культурно-освітнього товариства Тернопільської області Петром Фризом обговорили деякі аспекти україно-польської співпраці. Домовилися про проведення у Тернополі Міжнародної наукової конференції, яка має на меті спростувати комуністичні міфи щодо українських героїв", - написав Надал.

Про дату проведення конференції буде повідомлено додатково.

За словами Надала, десятиліттями працювала комуністична машина пропаганди і знищення всього українського. Роками радянські історики переписували історію України, щоб заплямувати репутацію, спотворити образ українських воїнів. І це стосується історії не лише УПА, а ще часів Київської Русі, Гетьманщини.


Нагадуємо, що Інститут національної пам'яті Польщі висловив офіційний протест щодо присвоєння міському стадіону в Тернополі імені командувача УПА Романа Шухевича.

Водночас, мер польського міста Замость заявив, що через рішення Тернопільської міської ради про присвоєння центральному стадіону імені Шухевича місто припиняє спільну з Тернополем реалізацію європейського гранту на майже 69 тис євро.

5 березня 2021 року сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення про присвоєння міському стадіону імені головного командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Згодом посол Ізраїлю в Україні засудив присвоєння стадіону у Тернополі імені Шухевича.

В українському МЗС у відповідь на заяву дипломата заявили, що збереження національної пам'яті українського народу залишається одним з пріоритетів державної політики України, і дискусії у цій сфері мають проходити на рівні істориків. "Натомість дипломатам слід працювати над зміцненням відносин дружби і взаємної поваги між народами, а не навпаки", наголосив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.