Спецпроект

ІСПАНІЯ ТЕЖ ЗВИНУВАТИЛА ДЕМ'ЯНЮКА

Іспанскій суддя Ісмаель Морено пред'явив офіційне звинувачення у злочинах проти людяності 90-річному уродженцю України Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг.

Як повідомила агенція Асошиейтед Пресс, іспанський суд припускає, що Джон Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем у концентраційному нацистському таборі Флоссенбюрг під час Другої світової війни.

Морено також видав міжнародний ордер на арешт Дем'янюка, який передано німецькій владі. В кінці 2009 року уродженець України постав перед судом у Мюнхені, де його звинувачують у причетності до загибелі 27900 ув'язнених концтабору Собібор.

Син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

У 1981 громадянин США Дем'янюк був позбавлений американського громадянства, коли владі стало відомо, що він приховав відомості про своє нацистське минуле. Його передали Ізраїлю, де українця звинуватили в причетності до знищення євреїв у концтаборі Треблінка і засудили до смертної кари.

У 1993 році вирок було скасовано, оскільки з'ясувалося, що охоронця з Треблінки на прізвисько "Іван Грозний" сплутали з Дем'янюком помилково.

Чоловік повернувся до США, проте в 2009 році був знову виданий для здійснення правосуддя, на цей раз Німеччині.

Промову Івана Дем'янюка в мюнхенському суді "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Дем'янюк стверджує, що ніколи не служив охоронцем в концтаборі, а сам був в'язнем табору для військовополонених. Ніхто з нечисленних свідків, які залишилися в живих до початку суду, не зміг упізнати в звинуваченому охоронця. Головним аргументом на користь провини Дем'янюка стало посвідчення охоронця концтабору, яке, на думку адвокатів, є підробленим.

Стан здоров'я обвинуваченого в силу похилого віку не дозволяє йому активно брати участь у судових засіданнях, які постійно переносяться.

Немає жодного підтвердження діям Дем'янюка, зазначає АП. Він був переданий Німеччині за припущенням, що будь-хто, хто служив у таборі на кшталт Собібору (єдиним призначення якого було знищувати людей) може бути причетний до вбивства.

Однак концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.