Спецпроект

Генконсул РФ у Криму вважає, що Переяславська рада - це "навіки"

У Криму вперше на офіційному рівні пройшли урочисті заходи, присвячені 357-ій річниці Переяславської ради.

У грудні 2010 року кримський парламент ухвалив постанову, згідно з якою щорічно 18 січня на півострові повинні проходити урочисті заходи, присвячені Переяславській раді, повідомляє "Інтерфакс".  

У вівторок в Сімферополі близько 250 чоловік - прихильники Партії регіонів, партії "Російський блок", а також члени "Російської громади Криму" - зібралися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому

Голова постійної комісії кримського парламенту з культури, молоді і спорту, голова "Російської громади Криму" Сергій Цеков відзначив: "Я абсолютно впевнений, що якби не було того історичного рішення, то вочевидь сьогодні не було б і такої держави, яка називається Україною".

У свою чергу, генеральний консул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв зазначив на мітингу, що Переяславська рада закріпила навіки волю народів України і Росії до єднання і до єдності.

Андрєєв зазначив, що зовсім недавно цій волі народу Україна до єдності "чинилися штучні політичні перешкоди".

"Зараз цього немає, зараз є можливість для повного взаєморозуміння народів наших держав для ефективної співпраці, для реалізації самих амбітних спільних проектів. Я впевнений, що Крим стане одним з цих проектів - найяскравішим проектом уже в найближчі роки", - переконаний генконсул.

У День Переяславської ради кримчан привітали спільно президія кримського парламенту, Рада міністрів автономії і представництво президента України в Криму.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище