Спецпроект

В державну власність повернули палац, де знімалася "Молитва за гетьмана Мазепу"

Генеральна прокуратура України поновила права держави на пам'ятку архітектури національного значення - палац Румянцева-Задунайського, що знаходиться у селі Вишеньки Коропського району Чернігівської області.

Про це повідомляє прес-служба Генпрокуратури.

У січні 2011 року фактично виконано рішення Господарського суду м. Києва від 18 березня 2010 року, яким задоволено позов заступника Генерального прокурора України і за державою в особі Кабінету міністрів України визнано право власності на палац.

Балансова вартість повернутого об'єкта становить 84,3 млн грн.

Палац вибудовано до 1787 року на пагорбі біля річки Десна - його форму відносять до романтичної течії в стилістиці класицизму з повною відмовою від колон і використанням фантазійних, псевдоготичних і східних форм.

Повернення занедбаного палацу, де раніше був санаторій, у власність держави, дає шанс на залучення до нього туристичних потоків

Заокруглені одноповерхові галереї обмежують парадний двір, де височать дві великі, круглі вежі головного корпусу. Екзотичний план і зовнішні форми палацу в Вишеньках роблять його унікальним явищем в садибній архітектурі кінця XVIII сторіччя.

Саме у Вишеньках знімалася скандальна кінострічка Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу".

Є версія, що на березі Десни стоїть половина палацу. Другу половину, яка належала Кирилові Розумовському - останньому гетьману України (1750-1764 роки правління) - після сварки Катерини ІІ та Розумовського розібрали і перенесли в село Райгородок, де у 1820 р. з неї побудували Преображенську церкву.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.