Спецпроект

Від ГПУ вимагають реакції на наругу над гімном України під Новий рік

Житель Івано-Франківська Руслан Коцаба просить генерального прокурора Віктора Пшонку порушити кримінальну справу за фактом наруги у новорічну ніч над Державним Гімном України.

Про це йдеться у переданому УНІАН листі громадянина Коцаби до держслужбовця Пшонки.

"В ніч із 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011 року в момент переходу годинника через 12-ту годину ночі, тобто, переходу з одного року на наступний, на головній площі України завжди лунає Державний Гімн України "Ще не вмерла України...", який транслюється всіма каналами на Україну, - нагадує житель Івано-Франківська. - Так було всі роки, відколи були прийняті Верховною Радою головні символи нашої Держави - Герб Тризуб та гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля" на слова П.Чубинського і музику М.Вербицького. Слова і музика Державного Гімну України затверджені Законом України "Про Державний Гімн України", стаття 1, ще 6 березня 2003-го року і підписані тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою. В тому ж законі сказано: "Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом".

Руслан Коцаба вважає, що "інакше, ніж наругою над Державним Гімном України, не можна вважати цьогорічний перехід з 2010-го на 2011-й рік! Всім відомий гімн на головній площі України пролунав урізаним! З нього викинуті слова: "Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".

"Хто вчинив наругу на Державним Символом? Хто вважає себе таким собі "воріженьком", що зі страху перед українським національним, що став Державним, Гімном на догоду правдивим ворогам вилучив слова із тексту? Хто дасть належну оцінку організаторам цього ганебного дійства на головній площі України?", - запитує франківчанин.

Коцаба впевнений, що український народ "правильно оцінить антиукраїнські дії таких засланих "козачків" і, раніше чи пізніше, викине їх на смітник історії. Але належне реагування повинні здійснити офіційні особи, покликані захищати Закон і притягати винних в нарузі над державними символами до відповідальності".

"Тому звертаюся до Генерального прокурора України з вимогою відкрити кримінальну справу за фактом наруги над Державним Гімном України, здійснену під час святкування нового, 2011-го року, - наголошує Руслан Коцаба. - Пропоную здійснити відповідні дії до керівництва Київської міської ради та Київської міської адміністрації стосовно встановлення винних у цьому ганебному факті знущання над титульною нацією. Додатково нагадую про передбачену законами України процедуру та терміни для надання письмової відповіді про факт наруги над Державним Гімном України".

"Історична Правда": раніше Руслан Коцаба став відомий своїм листом на адресу директора-розпорядника Міжнародного Валютного фонду Домініка Стросс-Кана, у якому відмовлявся нести відповідальність за борги української влади перед МВФ і просив викреслити "себе, дружину і двох донечок" зі списку боржників.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".