Багатогранний учений. УІНП привітав із Днем Незалежності роликом про автора Державного Гімну. ВІДЕО

До Дня Незалежності України Інститут національної пам’яті спільно з Bober Studio Film презентує яскравий ролик про Павла Чубинського, який демонструє усю багатогранність таланту вченого.

Цього року Україна відзначила 180-річчя з дня народження відомого фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. 

Більшості він відомий як автор тексту Гімну "Ще не вмерла Україна". Але для своїх сучасників він був передусім невтомним дослідником українських звичаїв, традицій, культурної спадщини нашого народу.

"Цей рік багатий на ювілеї історичних особистостей, які допомогли українцям утвердитися як нації. Імена Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери досі для імперської Росії є уособленням вільного українського духу. Павло Чубинський теж належить до цієї когорти. Його сім томів "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край" переконливо засвідчили самобутність українського народу в той час, коли Росія намагалася переконати, що українців як таких ніколи "не було, не має і бути не може", - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Ролик вийшов у серії "Люди епохи", започаткованої Українським інститутом національної пам'яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка, Симона Петлюри, Івана Мазепи та 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого.

Завантажити відеоролик у якості для перегляду та поширення можна тут.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".