Багатогранний учений. УІНП привітав із Днем Незалежності роликом про автора Державного Гімну. ВІДЕО

До Дня Незалежності України Інститут національної пам’яті спільно з Bober Studio Film презентує яскравий ролик про Павла Чубинського, який демонструє усю багатогранність таланту вченого.

Цього року Україна відзначила 180-річчя з дня народження відомого фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. 

Більшості він відомий як автор тексту Гімну "Ще не вмерла Україна". Але для своїх сучасників він був передусім невтомним дослідником українських звичаїв, традицій, культурної спадщини нашого народу.

"Цей рік багатий на ювілеї історичних особистостей, які допомогли українцям утвердитися як нації. Імена Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери досі для імперської Росії є уособленням вільного українського духу. Павло Чубинський теж належить до цієї когорти. Його сім томів "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край" переконливо засвідчили самобутність українського народу в той час, коли Росія намагалася переконати, що українців як таких ніколи "не було, не має і бути не може", - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Ролик вийшов у серії "Люди епохи", започаткованої Українським інститутом національної пам'яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка, Симона Петлюри, Івана Мазепи та 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого.

Завантажити відеоролик у якості для перегляду та поширення можна тут.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.