Спецпроект

До 20-ї річниці незалежності покажуть архівні документи

До 20-ї річниці незалежності України будуть організовані науково-просвітницькі заходи з історії, а також виставки фото- та архівних документів.

Відповідний план заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 20-ї річниці незалежності України затвердив уряд.

Так, 23 серпня відбудеться церемонія підняття президентом Державного Прапора України у Києві.

Урочисті заходи, присвячені Дню Державного Прапора України, заплановані також у Сімферополі, Севастополі, обласних та районних центрах.

Крім того, буде організовано науково-просвітницькі заходи щодо історії становлення і утвердження державних символів України, а також спрямованих на вивчення їх значення та ролі у процесі державотворення і діяльності держави, формування правової культури громадян у ставленні до державної символіки.

Напередодні відзначення 20-ї річниці незалежності України у Києві заплановано проведення міжнародного форуму та фестивалю українців світу.

24 серпня у Києві буде проведено міжнародну науково-теоретичну конференцію, присвячену 20-й річниці незалежності України, та науково-просвітницькі та інші тематичні заходи, присвячені 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні.

У Національному музеї історії України буде створено експозицію "Україна і світ".

Також планується започаткування видання антології української літератури від найдавніших часів до сьогодення, забезпечення передачі частини тиражу бібліотекам та навчальним закладам, насамперед тим, що розташовані у сільській місцевості.

Готується цикл пізнавальних документальних телефільмів і радіопередач та виставок фото- та архівних документів про історію українського державотворення, зокрема з кінця 80-х років ХХ століття до сьогодення.

Серед запланованих заходів, урочисте відкриття нових корпусів центральних державних архівів по вул. Солом'янській, 24, у Києві, а також проведення у столиці України урочистостей з нагоди 20-ї річниці всеукраїнського референдуму з питань проголошення незалежності України за участю керівників державних органів.

Крім того, 24 серпня у Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та містах, де розташовані штаби оперативних командувань та видів Збройних Сил України, буде проведено парад військ на честь 20-ї річниці незалежності України.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.