Спецпроект

До 20-ї річниці незалежності покажуть архівні документи

До 20-ї річниці незалежності України будуть організовані науково-просвітницькі заходи з історії, а також виставки фото- та архівних документів.

Відповідний план заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 20-ї річниці незалежності України затвердив уряд.

Так, 23 серпня відбудеться церемонія підняття президентом Державного Прапора України у Києві.

Урочисті заходи, присвячені Дню Державного Прапора України, заплановані також у Сімферополі, Севастополі, обласних та районних центрах.

Крім того, буде організовано науково-просвітницькі заходи щодо історії становлення і утвердження державних символів України, а також спрямованих на вивчення їх значення та ролі у процесі державотворення і діяльності держави, формування правової культури громадян у ставленні до державної символіки.

Напередодні відзначення 20-ї річниці незалежності України у Києві заплановано проведення міжнародного форуму та фестивалю українців світу.

24 серпня у Києві буде проведено міжнародну науково-теоретичну конференцію, присвячену 20-й річниці незалежності України, та науково-просвітницькі та інші тематичні заходи, присвячені 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні.

У Національному музеї історії України буде створено експозицію "Україна і світ".

Також планується започаткування видання антології української літератури від найдавніших часів до сьогодення, забезпечення передачі частини тиражу бібліотекам та навчальним закладам, насамперед тим, що розташовані у сільській місцевості.

Готується цикл пізнавальних документальних телефільмів і радіопередач та виставок фото- та архівних документів про історію українського державотворення, зокрема з кінця 80-х років ХХ століття до сьогодення.

Серед запланованих заходів, урочисте відкриття нових корпусів центральних державних архівів по вул. Солом'янській, 24, у Києві, а також проведення у столиці України урочистостей з нагоди 20-ї річниці всеукраїнського референдуму з питань проголошення незалежності України за участю керівників державних органів.

Крім того, 24 серпня у Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та містах, де розташовані штаби оперативних командувань та видів Збройних Сил України, буде проведено парад військ на честь 20-ї річниці незалежності України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.